Скатертина-самобранка
Скатертина-самобранка, або скатерть-самобранка[1] — чарівна скатертина, яка фігурує в казках індійсько-європейського простору, зокрема і в українських народних казках, а також в написаних за їхніми мотивами літературних творах, наприклад, згадується в «Енеїді» Котляревського або в «Баладі про вузлики» Івана Драча. Щоб накрити на стіл, достатньо розгорнути скатертину, і вона тут-таки буде заставлена різноманітними стравами. Після закінчення трапези досить згорнути брудний посуд і недоїдки в скатертину — все зникне.
Згадки в літературі[ред. | ред. код]
У Котляревського[ред. | ред. код]
Описується, щоправда, без згадки самого слова «самобранка», у IV частині (строфа 49) «Енеїди» І. П. Котляревського:
|
Ось скатерть шльонськая нешпетна, Її у Липську добули; Найбільше в тім вона прикметна, На стіл як тілько настели І загадай якої страви, То всякі вродяться потрави, Які на світі тілько єсть: Пивце, винце, медок, горілка, Рушник, ніж, ложка і тарілка. Цариці мусим сю піднесть. |
|
Скатертина-самобранка в братів Грімм[ред. | ред. код]
Скатертина-самобранка в німецькому варіанті з'являється в казці, записаній братами Грімм (нім. Tischchen deck dich, Goldesel und Knüppel aus dem Sack)[2]. Існує сім різних екранізацій казки у варіанті братів Грімм.
В інших авторів[ред. | ред. код]
- У поемі «Кому на Русі жити добре» М. О. Некрасова.
У фільмах[ред. | ред. код]
- У музичному фільмі «Чародії» (1982) серед розробок НДІНП присутня скатерина-самобранка, що відрізняється досить норовливою і сварливою вдачею
Мотив скатерини-самобранки[ред. | ред. код]
Мотив скатерки-самобранки використовується в розмовній мові як риторична фігура на означення дармівщини. Скатертина-самобранка фігурує як назва деяких закладів громадського харчування, привносячи флер фольклорності й народності кухні.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Самобранка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Див. Grimm, Brüder: Kinder- und Hausmärchen. Ausgabe letzter Hand mit den Originalanmerkungen der Brüder Grimm. Mit einem Anhang sämtlicher, nicht in allen Auflagen veröffentlichter Märchen und Herkunftsnachweisen herausgegeben von Heinz Rölleke. Band 3: Originalanmerkungen, Herkunftsnachweise, Nachwort. Durchgesehene und bibliographisch ergänzte Ausgabe, Stuttgart 1994. S. 77-78, S. 457. (Reclam-Verlag; ISBN 3-15-003193-1)
Література[ред. | ред. код]
- Карпенко С. Д. Міфологічні мотиви в українських народних казках про тварин: дис… канд. філол. наук: 10.01.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004.
- Felix von Bonin, Kleines Handlexikon der Märchensymbolik, Stuttgart: Kreuz, 2001. — 138 S.cm. ISBN 3-7831-1934-0
- Hans-Jörg Uther: Handbuch zu den Kinder- und Hausmärchen der Brüder Grimm. Berlin 2008. S. 88-92. (de Gruyter; ISBN 978-3-11-019441-8)
Посилання[ред. | ред. код]
- Скатерть // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1755. — 1000 екз.
- Скатерина-самобранка в казці «Про дідову дочку і бабину дочку» — Казка Буковини
- «Tischlein deck' dich» Gebr. Grimm — німецька казка «Скатерина-самобранка», записана братами Грімм
|
Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |