Скаутинг
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Скаутинг (англ. scouting) або: Скаутський рух — міжнародний неполітичний молодіжний рух, який своєю метою ставить підтримку молоді в її фізичному, розумовому і духовному розвитку, таким чином, щоб вона могла відігравати важливу роль у суспільстві.
Початком скаутингу вважається 1907 рік, коли Роберт Бейден-Пауел (англ. Robert Baden-Powell), генерал-лейтенант британської армії, провів перший скаутський табір на острові Браунсі (англ. Brownsea Island) в Англії. Бейден-Пауел, завдяки знанням отриманими на тому ж таборі, сформував основні принципи скаутингу, згодом викладені у своїй книжці «Скаутинг для хлопців» (Лондон, 1908), яка і до сьогодні є основоположною працею для скаутської роботи.
Протягом першої половини 20-го сторіччя скаутський рух поширився по цілому світі. А щоб краще і повніше відповідати віковим особливостям молоді, за декілька років він розподілився на три вікові групи.
Рух використовує власну методу виховання — програму неформальної освіти з акцентом на практичних зовнішніх діях, зокрема таборування, знання лісу, водний спорт, піші мандрівки, заняття альпінізмом та спортом. Іншою зовнішньою рисою, за допомогою якої можна впізнати скаута — це його уніформа або ж однострій.
За даними на початок 2007 року до скаутського руху належить понад 38 мільйонів членів у 216 країнах і територіях. Найбільшою міжнародною організацією, у яку входять національні скаутські організації є Всесвітня організація скаутського руху. На сьогодні близько 300 мільйонів людей належали до скаутських організацій. Станом на 2006 рік лише у шести країнах світу не було скаутських організацій — Андоррі, Китаю, Кубі, Лаосі, М'янмі та Північній Кореї
В Україні найбільшою скаутською організацією є Національна скаутська організація — Пласт.
| У Вікіпедії є портал |
[ред.] Див. також
