Скит (обитель)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Скит — відокремлена обитель для ченців, що бажають вести суворіше, ніж у монастирі, життя. Побут ченців скитів керується особливо вимогливим уставом. В Україні скит зазвичай знаходився поблизу свого монастиря. До Почаївської Лаври, напр., належав С. на Козацьких могилах, до Києво-Печерської — С. Феофанія; Скити мали й деякі інші монастирі. Існували також цілком самостійні скити, наприклад, Манявський скит.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
