Склепіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Склепіння

Склепі́ння  (синонім — звід) — перекриття криволінійних обрисів у перерізі. Склепіння перекривають переважно круглі, багатокутні, еліптичні в плані приміщення, і дозволяють перекривати значні простори без додаткових проміжних опор. Твірними формами служать різні криві, випуклі вверх. Від вертикального навантаження в купольних конструкціях виникають зусилля стиску, а також горизонтальний розпір на опорах.

Спостерігались різні типи і види склепінь, серед яких найпоширеніші:

Види[ред.ред. код]

  • Склепіння балхі — над прямокутними приміщеними, починається від кутів арками під кутом 45° «у ялинку».
  • Склепіння бочарне — утворюється рухом плоскої кривої, формуючи перекриття двоякої кривини. Влаштовується над прямокутною ділянкою, маючи в повздовжньому і поперечному перетинах одноцентрові або коробові дуги.
  • Склепіння висхідне — коробове або циліндричне півциркульне з нахиленими паралельними п'ятами.
  • Склепіння віяльне — з нервюрами, які розходяться віялом з одного місця; спирається на кутові підпори, від яких віялом розходяться зігнуті лопаті.
  • Склепіння восьмилоткове — над октогоном, підіймається до вершини вісьмома сегментами.
  • Склепіння вспарушене — хрестове, у якого центральна частина помітно піднята у порівняні з боковими.
  • Склепіння гвинтово-кільцеве — має дугоподібний перетин, підтримуючи сходові марші із закругленим поворотом або гвинтові сходи.
  • Склепіння двоопукле — влаштовується над чотирикутним в плані приміщенням. Отримує дугоподібні перетини різної кривини у поздовжньому і поперечному напрямках.
  • Склепіння дзеркальне — зімкнуте із зрізаною верхньою площиною значних розмірів.
  • Склепіння зімкнуте еліптичне — утворюється продовженням стін по еліптичній кривій.
  • Склепіння зімкнуте лучкове — утворюється продовженням стін по кривій з невеликою стрілою підйому.
  • Склепіння зімкнуте параболічне — утворюється продовженням стін по параболічній кривій.
  • Склепіння зімкнуте півциркульне — утворюється продовженням стін по напівциркульній кривій.
  • Склепіння зімкнуте плоске — див. склепіння зімкнуте лучкове.
  • Склепіння зірчасте — нервюрне, збагачене тьєрсеронами. Складається з низки (понад чотирьох) запалубок, що вгорі сходяться своїми гострими вершинами. Може мати різне накреслення.
  • Склепіння з розпалубками — існують різні види і варіанти з'єднання склепінь з розпалубками.
  • Склепіння клинчасте — викладене з каменів клинчастої форми.
  • Склепіння клостер-ґевельбе [нім. — захист і підвал] — те саме, що і Склепіння зімкнуте.
  • Склепіння коритне — подібне до зімкнутого, але у вершині має широку плоску ділянку.
  • Склепіння коробове — утворюється трицентровою кривою у поперечному перетині.
  • Склепіння купольне — докладніше див. купол.
  • Склепіння лоткове — утворюється системою півциркульних арок, між якими розміщені циліндричні.
  • Склепіння монастирське — зімкнуте з розпалубками.
  • Склепіння мульден-ґевельбе — зімкнуте, криволінійні поверхні якого переходять у прямокутну горизонталь.
  • Склепіння напівлоткове — коробове або півциркульне з торцевим лотком.
  • Склепіння нервюрне — переважно хрестове, на каркасі з нервюр.
  • Склепіння-оболонка — існує різних геометричних форм, в основному виконується із залізобетону.
  • Склепіння пазушне — півциркульне з розпалубками.
  • Склепіння парусно-зімкнене — різновид зімкнутих, де площини утворюють склепіння спарушеної форми.
  • Склепіння пелюсткове — різновид сітчастих, утворювалось шляхом ускладненого перетину нервюр. Виникло у готичну епоху в Чехії, Словаччині та інших країнах.
  • Склепіння повзуче — різновид циліндричних, з п'ятами на різних рівнях.
  • Склепіння подвійне — виконане з двох криволінійних оболонок, розміщених одна над одною і розділених вузьким простором.
  • Склепіння подвійноопукле — те саме, що і Склепіння двоопукле.
  • Склепіння плоске — стріла підйому не перевищує 3-ї частини прольоту.
  • Склепіння сітчасте — подібне до зірчастого, однак замість тьєрсеронів вживаються чотири сферичних паруси.
  • Склепіння стільникове — із складним рисунком ребер (без нервюр) і пірамідальними заглибленнями.
  • Склепіння стрілчасте — утворюється направляючими з великою стрілою підйому.
  • Склепіння ступінчасто-хрещате — хрещате із ступінчастою поверхнею розпалубок.
  • Склепіння східчасте — утворюється системою поперечних і поздовжніх арок, розташованих на різних рівнях.
  • Склепіння удаване (фальшиве) — конструктивно утворюється поступовим напуском горизонтальних рядів мурування.
  • Склепіння у спіраль — викладене по однаково спрямованим рівним дугам, що розходяться від центра.
  • Склепіння хрестове еліптичне — різновид хрестових, де площини між ребрами еліптичної форми.
  • Склепіння хрестове лучкове — різновид хрестових, де площини між ребрами пологої (лучкової) форми.
  • Склепіння хрестове параболічне — різновид хрестових, де площини між ребрами параболічної форми.
  • Склепіння хрестове спарушене — різновид хрестових, де площини між ребрами спарушеної (сферичної) форми.
  • Склепіння хрещате — зімкнене склепіння, перерізане двома коробовими чи циліндричними із світловим барабаном.
  • Склепіння циліндричне еліптичне — утворюється еліптичною кривою у поперечному розрізі.
  • Склепіння циліндричне лучкове — утворюється кривою, що у поперечному розрізі менше півкола.
  • Склепіння циліндричне параболічне — утворюється параболічною кривою у поперечному розрізі.
  • Склепіння циліндричне півциркульне — утворюється сферичною кривою у півкола.
  • Склепіння циліндричне плоске — те саме, що циліндричне лучкове.
  • Склепіння чарункове — те саме, що і стільникове.
  • Склепіння четвертне — у перетині складає чверть кола.
  • Склепіння шпігель-ґевельбе — зімкнуте, криволінійні поверхні якого переходять у круглу шелигу (порівн. клостер-гевельбе, мульден-гевельбе).

Поряд з виконаними з каменя або цегли має місце

  • Склепіння глечикове — криволінійне перекриття з пустотілих керамічних трубок, які нагадують глечики, клиноподібних цеглин, порожнистих конусів тощо Різновидом є Склепінняф з голосниками.

Деякі криволінійні перекриття отримали умовні назви, залежно від часу або місцевості, де вживались; наприклад:

  • Склепіння анжуйське (Склепіння Плантагенетів) — купольне перекриття стрілчастого абрису у сполученні з нервюрами.
  • Склепіння єзуїтське — різновид зімкнутого; влаштовувалося над квадратним у плані приміщенням із спиранням чотирьох ребер на стики восьми розпалубок, що знаходилися на кутах.
  • Склепіння норманське — те саме, що і Склепіння віяльне.
  • Склепіння прусське — низка однакових бочарних Склепіння, розділених пониженими арками.
  • Склепіння пястівське — тридільне. Отримало поширення в готичних будівлях Польщі.
  • Склепіння саксонське — те саме, що і Склепіння бочарне.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]