Склеренхіма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4:Луб. 5:Склеренхіма

Склеренхіма — тканина рослини, що складається з щільнорозташованих клітин з потовщеними здерев'янілими оболонками, які надають органам рослин міцності. Оболонки склеренхімних клітин мають високу міцність, близьку до міцності сталі. Клітини мертві, довгі, прозенхімні, загострені на кінцях, з рівномірно потовщеними оболонками. Утворюються з прокамбію або камбію. Спочатку клітини живі, мають багатоядерну цитоплазму і тонку оболонку з порами. Потім оболонка потовщується, протопласт відмирає, і клітина заповнюється повітрям. Клітини склеренхіми дуже мінливі щодо свого походження, розвитку, форми та структури. Однак через труднощі в диференціації різновидів клітин пропонується диференціювати їх на склеренхіму та волокна склереїдів.

Волокна склеренхіми[ред. | ред. код]

Волокна склеренхіми утворюються майже в усіх органах рослин. Окремі клітини склеренхіми утворюють елементарне волокно, а група їх — технічне волокно. За особливостями будови клітин і розміщенням в органах рослин розрізняють луб'яні і деревинні волокна (лібриформ).

  • Луб'яні волокна знаходяться в периферійній частині рослин і є складовою частиною кори (лубу, флоеми). Клітини їх дуже довгі (5-300 мм) з дуже потовщеними оболонками. Розрізняють первинні і вторинні луб'яні волокна. Первинні луб'яні волокна утворює прокамбій. Вони товстіші і довші, оболонки їх пектиново-целюлозні або здерев'янілі. Вторинні луб'яні волокна утворює камбій. Вони тонші і в 3-5 разів коротші від первинних. Луб'яні волокна протидіють розриванню та вигинанню органів і зумовлюють їхню пружність. Луб'яні волокна — сировина для текстильної і целюлозно-паперової промисловості.
  • Деревинні волокна (лібриформ) входять до складу ксилеми, або деревини. Клітини їх короткі (до 5 мм завдовжки). Клітинні оболонки потовщуються за рахунок лігніну. Утворюють їх прокамбій і камбій. Складають основну масу деревини листяних порід дерев. Лібриформ витримує тиск крони на стебло зверху. Використовується як будівельний матеріал і сировина для целюлозно-паперової та хімічної промисловості[1].

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тейлор Д., Грин Н., Стаут У. Биология: в 3-х т. Т. 1 : пер.с англ. / под ред. Р.Сопера — 3-е изд. — Москва : Мир, 2004 — 436 с. — ISBN 5-03-003685-7.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]