Скловидне тіло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1 — Склера. 2 — Судинна оболонка. 3 — Канал Шлемма. 4 — Корінь райдужки. 5 — Рогівка. 6 — Райдужка. 7 — Зіниця. 8 — Передня камера ока. 9 — Задня камера ока. 10 — Війчасте тіло. 11 — Кришталик. 12 — Скловидне тіло. 13 — Сітківка. 14 — Зоровий нерв. 15 — Зонулярні волокна.

Скловидне тіло, склисте тіло — (лат. corpus vitreum) — прозора желеподібна речовина, що заповнює простір очного яблука між кришталиком та сітківкою у людини та інших хребетних. Скловидне тіло займає приблизно 2/3 об'єму очного яблука.

Склад і будова[ред.ред. код]

Скловидне тіло на 98% складається з води (у рогівці 75%) і близько 2% гіалуронової кислоти, невеликої кількості колагенових волокон і широкого спектру білків у мікрокількостях.

Колаген представлений переважно типами ІІ і ІХ. Специфічні для скловидного тіла форми колагену також називають вітрозинами. Ця рідка колагенова сітка у поєдннні з вираженою здатністю гіалуронової кислоти зв'язувати воду обумовлюють гомогенну желеподібну консистенцію і прозорість скловидного тіла.

Від диску зорового нерву на сітківці до кришталика через скловидне тіло проходить гіалоїдний канал.

В скловидному тілі присутні клітини — гіалоцити, розміщені переважно по периферії. Ці клітини беруть участь в синтезі гіалуронової кислоти і ретикуліну (попередника колагену) і розчинних білків скловидного тіла, а також утворюють гемідесмосоми, які забезпечують прикріплення скловидного тіла до сітківки. За походженням більшість гіалоцитів є макрофагами.

Ззовні скловидне тіло покрите гіалоїдною мембраною.

Скловидне тіло знаходиться в контакті з сітківкою і допомагає утримувати її на місці, притискаючи її до судинної оболонки. Сітківка не прикріплена до судинної оболонки, за виключенням ділянки диску зорового нерву і периферії і може відшаровуватися.

На відміну від водянистої вологи, яка заповнює передню і задню камери ока і постійно оновлюється, желеподібна маса скловидного тіла залишається постійною. Тому якщо кров, клітини чи інші продукти запалення попадуть в скловидне тіло, то там і залишаться. Видалити їх звідти можна лише за допомогою хірургічних методів.

Скловидне тіло не має нервових рецепторів.

Функції[ред.ред. код]

Основними функціями скловидного тіла є:

  • Надання очному яблуку правильної форми;
  • Заломлення світла, яке попадає на сітківку, показник заломлення світла становить 1,336;
  • Забезпечення тургору тканин;
  • Забезпечення пружності ока.

Захорювання скловидного тіла[ред.ред. код]

З віком скловидне тіло може піддаватися деструкції і відшаровуватися. Це частіше зустрічається у близькозорих очей (міопія). Також може обумовлюватися травмою чи запаленням ока (увеїт).

Запалення скловидного тіла називається вітритом. Практично не буває самостійним захворюванням. Але може розвиватись при поширенні запального процесу з судинної оболонки ока (увеїт) і сітківки (ретиніт).

Література[ред.ред. код]

  • Ковалевский Е. И. Офтальмология. Учебник — М.: Медицина, 1995. — 480 с. — ISBN 5-225-00888-7
  • Офтальмология. Учебник / Под ред. Е. И. Сидоренко. — М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. — 408 с. — ISBN 5-9231-0191-2