Скобелев Михайло Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Дмитрович Скобелев
Михаил Дмитриевич Скобелев
Михайло Скобелев
Прізвисько «Білий генерал»
Народився 29 вересня 1843(1843-09-29)
Недалеко від Москви
Помер 7 липня 1882(1882-07-07) (38 років)
Москва
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Рід військ Піхота, кавалерія
Роки служби 18611882
Звання Генерал від інфантерії
Нагороди

Золота зброя
Орден св. Георгія 4-ї степені
Орден св. Георгія 3-ї степені
Орден св. Георгія 2-ї степені

Миха́йло Дми́трович Ско́белев (29 вересня 1843 — †7 липня 1882) — російський воєначальник, генерал від інфантерії (1881), генерал-ад'ютант (1878), «білий генерал».

Біографія[ред.ред. код]

Народився недалеко від Москви, в сім'ї офіцера російської армії.

В 1868 році закінчив Академію генштабу і був направлений для служби до Туркестану. Брав участь в Хівінському поході 1873 і у захопленні Кокандського ханства (1873—1876). Із лютого 1876 військовий губернатор Ферганської області.

Під час російсько-турецької війни 1877—1878 фактично командував (будучи начальником штабу Зведеної козачої дивізії) Кавказькою козачою бригадою під час 2-го штурму Плевни (Плевена) в липні 1877 і окремим загоном при оволодінні Ловецької (Ловечем) в 1877 серпні. Під час 3-го штурму Пльовни (1877 серпня) успішно керував діями лівофлангового загону, який прорвався до Пльовне, але не отримав своєчасну підтримку від командування. Командуючи 16-й піхотною дивізією, брав участь в блокаді Пльовни і зимовому переході через Балкани (через Імітлійській перевал), зігравши вирішальну роль в битві під Шейновим. В лютому 1878 зайняв Сан-Стефано під Стамбулом.

Пам'ятник Михайлу Дмитровичу Скобелеву в Рязані

Скобелев був прихильником сміливих і рішучих дій, володів глибокими і всебічними знаннями у військовій справі. Успішні дії Скобелева створили йому велику популярність в Росії і Болгарії, де його ім'ям були названі вулиці, площі і парки в багатьох містах. У 1907—1924 рр. місто Фергана носило назву «Скобелєв».

Після закінчення Російсько-турецької війни повернувся до Туркестану. В 1878—1880 командував корпусом. В 1880—1881 керував 2-ю Ахалтекінською експедицією, під час якої була завойована Туркменія. В 1882, знаходячись в Парижі, виступив в захист балканських народів, проти агресивної політики Німеччини і Австро-Угорщини, що зумовило міжнародне ускладнення.

Був відкликаний імператором Олександром III і незабаром раптово помер.

В 1912 році в Москві на Тверській площі на народні засоби Скобелеву був споруджений красивий пам'ятник, але в 1918 році він був знесений.

Посилання[ред.ред. код]