Скобель (деревообробка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ско́бель або Струг  — старовинний ручний інструмент теслярів у вигляді прямого або зігнутого ножа з ручками на кінцях, що призначений для здирання кори з колод, та їх первинного обстругування.

Скобель використовується для зачищення колод при вирубці дерев; після зачищення деревина набуває світлого кольору, часто, якщо ретельність оброблення не надважлива, з проміжками лика. Стіни будинку зі зрубу, оброблені «під скобель», не потребують додаткового обшивання і облицювання, та мають привабливий вигляд природного дерева. Водночас стругом неможливо вирівняти поверхню колоди — залишаються нерівності, що повторюють форму стовбура, і задири від обробкою сокирою на сучках.

Скобель, що використовують у бондарстві для стругання деревини переважно називають стругом або кривим стругом (уторником).

Посилання[ред.ред. код]