Скомороський провулок
| Скомороський провулок Київ | |
|---|---|
 Кінцева (збережена) частина Скомороського провулку | |
| Місцевість | Арештантські городи, Євбаз |
| Район |
Шевченківський (на той час — Радянський) |
| Колишні назви | |
| Дяківський пров. | |
| Загальні відомості | |
| Координати початку | 50°26′49″ пн. ш. 30°29′22″ сх. д. / 50.447000° пн. ш. 30.489500° сх. д.Координати: 50°26′49″ пн. ш. 30°29′22″ сх. д. / 50.447000° пн. ш. 30.489500° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′41″ пн. ш. 30°29′12″ сх. д. / 50.444944° пн. ш. 30.486917° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Скомороський провулок у Вікісховищі | |
Скоморо́ський провулок[1] — зниклий провулок, що існував у Радянському районі (ніні — Шевченківський) міста Києва, місцевості Арештантські городи, Євбаз. Пролягав від бульвару Тараса Шевченка (тепер цей квартал віднесений до проспекту Берестейського) до тупика поблизу р. Либідь.
Перетинав Жилянську вулицю.
Історія[ред. | ред. код]
Провулок виник 1908 року під назвою Дя́ківський. Назву Скоморо́ський (від р. Скоморох, притоки р. Либідь, що протікає неподалік) провулок отримав у 1920-ті роки (назву підтверджено 1944 року[2]).
Офіційно ліквідований 1977 року у зв'язку з частковою зміною забудови та переплануванням місцевості[3].
Однак було ліквідовано і забудовано фактично лише початкову частину провулку, частина ж між Жилянською вулицею та річкою Либідь продовжує існувати й дотепер у вигляді проїзду (ця частина опинилася на території заводу «Транссигнал», а тому перетворилася на внутрішньозаводський проїзд, зберігши разом із тим частину забудови). Початковий відрізок існує як пішохідний прохід між будинками, лінія колишньої вулиці простежується.
Будівлі, що мають архітектурну цінність[ред. | ред. код]
По лінії колишнього провулку на території заводу «Транссигнал» збереглася Галицька синагога (зведена у 1908–1910 роках, з 1920-х років перетворена на робітничу їдальню, після 2002 року повернута юдейській громаді і є діючою синагогою (колишня адреса — Скомороський провулок, 7).
Сусідньою із синагогою є будівля старої київської митниці, збудована у 1911–1914 роках. Колишня адреса — Скомороський провулок, 9.
Також адресу Скомороського провулку мала будівля Бульварної (Жовтневої) насосної станції Київського водопроводу, споруджена 1904 року, що збереглася і працює донині.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ За текстом рішення 1977 року про ліквідацію — Скоморонський провулок.
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 5 вересня 1977 року № 1350 «Про перейменування та впорядкування найменувань вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1737. Арк. 384–393. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1977. — № 9. — С. 7–11.) [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 276.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 273.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 75. — ISBN 5-88500-070-0.
- Карты и схемы Киева // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||