Скопа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скопа
Osprey mg 9605.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Скопові (Pandionidae)
Sclater & Salvin, 1873
Рід: Скопа (Pandion)
Savigny, 1809
Вид: Скопа
Біноміальна назва
Pandion haliaetus
(Linnaeus, 1758)
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 175590
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 56262
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pandion haliaetus

Скопа́ (Pandion haliaetus) — хижий птах, єдиний вид родини скопових (Pandionidae).

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Це великий хижий птах з характерним забарвленням: верх чорно-сірий, низ білий з темною поперечною смугою впоперек грудей, голова біла з чорною широкою смугою через око. Крила довгі і широкі. Знизу на згинах крил темні плями. Ширяючий птах тримає крила дещо зігнутими кінцями донизу і віддалено нагадує мартина. Хвіст вузький, короткий, знизу на ньому видно нерізкі смуги. На потилиці має чуб. Очі жовті.

Самки більші за самців, однак забарвлені вони однаково, хоча часто у самок темніша і ширша смуга на волі, довжина 56 — 62 см, розмах крил 147 — 168 см, вага 1,3 — 1,9 кг.

У молодих особин на спинній стороні вохристо-білуваті кінці пір'їн.

Голос — голосне "кай-кай-кай" в період токування. Крик хвилювання — уривчасте і швидке "кі-кі-кі".

Поширення та чисельність[ред.ред. код]

Вид поширений по всій земній кулі, окрім Антарктики, Південної Америки і більшої частини Африки.

Сучасна чисельність в Україні становить не більше 1–2 пар. Зменшення чисельності виду відмічається з початку ХХ ст. У 1980–1990 рр. було відомо два жилі гнізда в заплаві р. Десни (Чернігівська, Сумська обл.) та одне на Корнинському водосховищі (Житомирська обл.). Також перебування скопи передбачалось у заплаві р. Тетерев (Житомирська обл.) та Рівненському природному заповіднику. Зараз достовірно відомі два жилих гнізда у Волинській області, обидва — на територіях природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Черемський природний заповідник (з 2006 р.) та Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» (з 2008 р.) [1]. Причини зниження чисельності: знищення гнізд під час санітарних рубок лісу; браконьєрство; вирубування старих суховерхих дерев, що можуть слугувати для влаштування гнізд; забруднення водойм, погіршення кормової бази.

Особливості біології[ред.ред. код]

Гніздовий перелітний птах. Перші птахи можуть з'являтися на початку березня; основний проліт у третій декаді березня — другій декаді квітня. Селяться поблизу великих водойм, маловідвідуваних людиною. Гніздо розміщують на високих деревах на верхівці або товстих бічних гілках крони. У кладці 2–3 яйця (початок травня). Насиджує переважно самка, 33–35 діб. Пташенята залишають гніздо через два місяці після вилуплення. Осіння міграція з кінця серпня до початку листопада (у Криму — до початку грудня). Скопа є стенофагом - живиться переважно рибою. Полюючи на неї, літає над водою, та вистежує рибу яка піднялася до поверхні, потім дуже швидко спускається та вихоплює рибу, занурюючи лапи у воду. При відсутності основного корму може здобувати земноводних, птахів, дрібних ссавців.

Охорона[ред.ред. код]

Занесено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гаврись Г. Г., Химин М. В. Скопа // Червона книга України. Тваринний світ. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - С. 417.

Посилання[ред.ред. код]

Зовнішні ресурси[ред.ред. код]