Скорина Франциск
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Франци́ск (Гео́ргій) Луки́ч Скори́на (до 1490, Полоцьк — не пізніше 1551, Прага) - білоруський першодрукар та просвітитель, один із засновників кириличного книгодрукування
Зміст |
[ред.] Біографія
Франциск Скорина народився в другій половині 1480-х років в сім'ї купця Луки. Первинну освіту здобув в Полоцьку. У 1504 році стає студентом Краківського університету. У 1506 році закінчує факультет «семи вільних мистецтв» (граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика) із ступенем бакалавра, пізніше отримує звання ліценціата медицини і степінь доктора «вільних мистецтв». У 1512 році успішно складає іспити в Падуанськом університеті на степінь доктора медицини
У 1517 році засновує в Празі друкарню і видає кириличним шрифтом «Псалтир», першу друковану білоруську книгу. Всього впродовж 1517—1519 років переводить і видає 23 книги Біблії. У 1520 році переїжджає у Вільно і засновує першу друкарню на території Білорусі. У ній Скорина видає «Малу подорожную книжечку»(1522 рік) і «Апостол» (1525 рік).
У другій половині 1520 років одружується на вдові свого спонсора Юрія Одверника Маргариті. 5 лютого 1532 року кредитори за борги покійного брата Івана добиваються арешту Скорини. 21 листопада 1532 року Сигизмунд I, розібравшись за допомогою єпископа Яна в справі, звільняє Скорину і видає указ, по якому він отримує всілякі пільги.
У 1534 році Франциск Скорина виїжджає в Московське Князівство, звідки його виганяють, як католика, а книги його спалюють (див. листа короля Речі Посполитої Жигмонта-Августа).
Близько 1535 року Скорина переїжджає до Праги, де працює лікарем і садівником при королівському дворі. Точна дата його смерті не відома, більшість учених підтримує версію, що він помер близько 1551 року, оскільки в 1552 році його син Сімеон приїжджав до Праги за спадком.
[ред.] Книги
Мова, на якій Франциск Скорина друкував свої книги, була заснована на церковнославянськом мові, але з великою кількістю білоруських слів, і тому був більш всього зрозумілий жителям Великого Князівства Литовського. Біблія Скорини порушувала ті правила, які існували при переписуванні церковних книг: містила тексти від видавця і навіть гравюри з його зображенням. Це єдиний випадок за всю історію видання Біблій в Східній Європі. Через заборону самостійного перекладу Біблії католицька і православна церква відкидалі книги Скорини.
На титульному аркуші Біблії відбито, як вважають дослідники, зображення печатки (герба) Скорини як доктори медицини. Основний вміст цього образу «Місяць Сонячний» — здобуття знань, фізичне і духовне лікування людини. Образ місяця відображує профіль самого першодрукаря. Поряд з гербом знаходиться знак «ваги», який утворюється буквою «Т», що означає «мікрокосм, чоловік», і трикутником «дельта» (Δ), який символізує ученого і вхід в Царство знань
[ред.] Погляди
Погляди Франциска Скорини свідчать про нього як про просвітителя, патріота, гуманіста. У текстах Біблії просвітитель Скорина з'являється людиною, яка сприяє розширенню писемності, знань. Про це свідчать даний заклик до читання:
І всякій людині потребна честі, понеже є зеркало житія нашого, ліки душевні, потіха всім смутним, найбільше тим, вони ж суть в бідах і в немочі покладені, надія істинная.
Франциск Скорина — зачинатель нового поняття патріотизму: як любові і пошани до своєї Вітчизни. З патріотичних позицій сприймаються наступні його слова:
Понеже від народження з віри звірі, ходячі в пустелі, знають ями свої, птахи, що літають в повітрі, відають гнізда своя; риби, плаваючі по морю і в річках, чують вири своя; бджоли і тим подібні боронять вуликів свої, — тако ж і люди, і де зродилися і вскормлені були, до того місця велику ласку мають
Гуманіст Скорина залишив свій моральний заповіт в наступних рядках, які містять мудрість людського життя і взаємин людей:
Закон природжений в тому найбільше дотримуваний буває: то чинити іншим всім, що самому приємно є від інших всіх, разом не чинити іншим, чого не сам хочеш від інших матиі. Сей закон пророджений є в серці кожної людини
Всі передмови і післямови в Біблії Франциска Скорини, де він розкриває глибокий сенс біблейських надань, просякнуті турботою про розумне впорядкування суспільства, виховання людини, встановлення гідного життя на землі
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
