Скородит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скородит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Scd[2]
Хімічна формула Fe³⁺AsO₄·2H₂O
Nickel-Strunz 10 8.CD.10[3]
Ідентифікація
Сингонія ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь часник[d] (давньогрецька мова)[4]
Типова місцевість Grauld
CMNS: Скородит у Вікісховищі
Скородит

Скородит (англ. scorodite; нім. Skorodit m) — поширений мінерал класу арсенатів природних, водний арсенат заліза острівної будови.

Назва — від грецьк. «скородон» — часник, за характерним запахом (J.F.A.Breithaupt, 1817).

Син. — лоазит, камінь часниковий.

Опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Fe3+[AsO4]•2H2O. Fe3+ заміщується Al.

Містить (%): Fe2О3 — 34,6; As2O5 — 49,8; H2O — 15,6. Домішки: Al2O3; SiO2.

Сингонія ромбічна. Ромбодипірамідальний вид. Звичайно зустрічається у вигляді землистої маси, кірок, іноді утворює пірамідальні, призматичні або таблитчасті кристали, сфероліти, пористі, чарункові, дрібнокристалічні друзи. Спайність недосконала по (100). Густина 3,1-3,4. Тв. 3,5-4,0. Білого, зеленуватого й бурого кольору. Риса бура. Злом нерівний. Крихкий.

Поширення[ред. | ред. код]

Зустрічається в зонах окиснення родовищ, багатих на арсенопірит. У «залізних капелюхах» як продукт зміни арсенистих мінералів. Навколо гарячих джерел. Часто розвивається по арсенопіриту і льолінгіту як метасоматичне утворення. Знахідки: Льоллінг (Австралія), Крьоз (Франція), Рейнланд-Пфальц, Шнееберґ, Саксонія (ФРН), Каринтія (Австрія), Лавра (Греція), Корнуол (Велика Британія), Брич-Мулла поблизу Ташкента (Узбекистан), Забайкалля (Росія), Антоніа-Перейра (Бразилія), Цумеб (Намібія). В Україні є на Закарпатті.

Різновиди[ред. | ред. код]

  • скородит алюмініїстий (різновид скородиту, що містить до 7 % Al2O3),
  • скородит кобальтистий (різновид скородиту, що містить кобальт),
  • скородит фосфорний, фосфорскородит (різновид скородиту, що містить 5-16 % Р2О5).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]