Скородит
| Скородит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Scd[2] |
| Хімічна формула | Fe³⁺AsO₄·2H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 8.CD.10[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | часник[d] (давньогрецька мова)[4] |
| Типова місцевість | Grauld |
 Скородит у Вікісховищі | |
Скородит (англ. scorodite; нім. Skorodit m) — поширений мінерал класу арсенатів природних, водний арсенат заліза острівної будови.
Назва — від грецьк. «скородон» — часник, за характерним запахом (J.F.A.Breithaupt, 1817).
Син. — лоазит, камінь часниковий.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Fe3+[AsO4]•2H2O. Fe3+ заміщується Al.
Містить (%): Fe2О3 — 34,6; As2O5 — 49,8; H2O — 15,6. Домішки: Al2O3; SiO2.
Сингонія ромбічна. Ромбодипірамідальний вид. Звичайно зустрічається у вигляді землистої маси, кірок, іноді утворює пірамідальні, призматичні або таблитчасті кристали, сфероліти, пористі, чарункові, дрібнокристалічні друзи. Спайність недосконала по (100). Густина 3,1-3,4. Тв. 3,5-4,0. Білого, зеленуватого й бурого кольору. Риса бура. Злом нерівний. Крихкий.
Поширення[ред. | ред. код]
Зустрічається в зонах окиснення родовищ, багатих на арсенопірит. У «залізних капелюхах» як продукт зміни арсенистих мінералів. Навколо гарячих джерел. Часто розвивається по арсенопіриту і льолінгіту як метасоматичне утворення. Знахідки: Льоллінг (Австралія), Крьоз (Франція), Рейнланд-Пфальц, Шнееберґ, Саксонія (ФРН), Каринтія (Австрія), Лавра (Греція), Корнуол (Велика Британія), Брич-Мулла поблизу Ташкента (Узбекистан), Забайкалля (Росія), Антоніа-Перейра (Бразилія), Цумеб (Намібія). В Україні є на Закарпатті.
Різновиди[ред. | ред. код]
- скородит алюмініїстий (різновид скородиту, що містить до 7 % Al2O3),
- скородит кобальтистий (різновид скородиту, що містить кобальт),
- скородит фосфорний, фосфорскородит (різновид скородиту, що містить 5-16 % Р2О5).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Breithaupt A. Handbuch der Mineralogie von C. A. S. Hoffmann — Fb: 1818.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Скородит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Скородит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Scorodite Webmineral data [Архівовано 13 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Scorodite Mineral Data Publishing [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]
