Скорострільність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Скорострі́льність або швидкострі́льність — одна з найважливіших тактико-технічних характеристик зброї, яка визначає її ефективність, через кількість пострілів, котрі можна виробити з даного виду зброї на умовну одиницю часу (зазвичай на 1 хв.); за допомогою якої визначають потужність і дійсність стрільби зброї.

Прагнення збільшити скорострільність стало основною причиною, що викликала появу автоматичної зброї. Згодом практичного значення набула з появою магазинної, самозарядної автоматичної зброї і скорострільних артилерійських систем.

Види скорострільності[ред.ред. код]

Розрізняють бойову, або практичну, скорострільність і технічну скорострільність.

Бойова скорострільність важлива для здобуття потрібної щільності вогню в бойових умовах, а технічна демонструє технічні можливості конструкції. Зазвичай враховується кількість пострілів на хвилину для стрілецької зброї і малокаліберній артилерії, для надшвидкісної авіаційної артилерії — на секунду, а для середньо- і великокаліберної артилерії — на годину.

Практичною скорострільністю вважається та, яку можливо забезпечити в умовах бою, враховуючи час на підготовку зброї, прицілювання, перезарядження, зміну магазину.

Технічна скорострільність (для автоматичної зброї — темп стрільби) є найбільша скорострільність, що досягається зброєю завдяки її технічним можливостям. Вона виробляється при безперервному вогні без врахування часу на прицілювання і перезарядження. Наприклад, якщо в АК темп стрільби 600 пострілів/хв., то при безперервній стрільбі магазин на 30 набоїв витрачатиметься за 1/20 хв., або 3 с.

Особливого значення скорострільність набуває при стрільбі в найбільш відповідальні і напружені періоди бою, наприклад у ході атак, контратак.

Бойова скорострільність залежить від технічної скорострільності, ступеня навченості стрільця або обслуги, умов стрільби (характеру і розташування цілей, встановленого виду вогню — поодинокий, короткими або довгими чергами, безперервний), стійкості зброї при стрільбі.

Бойова скорострільність завжди менш за технічну. Так, в автоматів, автоматичних гвинтівок та пістолетів-кулеметів технічна скорострільність 400–1000 постр/хв. (бойова 35—100 і більш), в ручних і станкових кулеметів 500–1000 і більш (150–300), в зенітних кулеметів 550–1000 (70—150 і більш), в автоматичних зенітних і авіаційних гармат 200–1000 (120–250), в мінометів 3—30 (1—20), протитанкових гармат 15—20 (7—10), гармат наземної артилерії 6—10 (4—6) тощо. (див.табл.)

Підвищення бойової скорострільності є основним засобом забезпечення високої щільності вогню.

Режим вогню — дійсна швидкість ведення вогню в бою — визначається кількістю пострілів, котрі можна виробити з даної зброї протягом певного проміжку часу без збитку для матеріальної частини зброї, влучності стрільби і заходів безпеки. Режим вогню завжди менше бойовий скорострільності.

Зброя

Скорострільність
(постр/хв.)

Технічна

Бойова

Пістолет-кулемет, Автомат

400-1000

40-120

Автоматична гвинтівка

400-900

40-65

Ручний кулемет

500-1000

60-150

Станковий кулемет

600-1500

150-300

Багатоствольний кулемет

3000-10000

600-2000

Зенітний кулемет

500-1000

80-300

Автоматична зенітна гармата

200-1000

200-1000

Гаубиця, гармата, безвідкатна гармата

-

2-6

Міномет

-

5-25

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Виктор Мураховский, Семен Федосеев. «Оружие пехоты 97»;
  • Радянська військова енциклопедія РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 374. — ISBN 00101-150. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]