Скринчук Леонід Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скринчук Леонід Юрійович
Народився 18 квітня 1938(1938-04-18)
село Залуччя, нині Подоляни Кам'янець-Подільського району Хмельницької області
Помер 10 жовтня 2009(2009-10-10) (71 рік)
смт Чемерівці Хмельницької області
Країна  СРСР
 Україна
Національність українець
Alma mater ПДАТУ
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Заслужений працівник сільського господарства України

Леоні́д Ю́рійович Скринчу́к (18 квітня 1938, село Залуччя, нині Подоляни Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 10 жовтня 2009, смт. Чемерівці Хмельницької області) — заслужений працівник сільського господарства УРСР (від 5 жовтня 1978 року). Герой Соціалістичної Праці (17 серпня 1988 року). Депутат Верховної Ради Української РСР 11-го скликання (у 1985—1990 роках).

Біографія[ред. | ред. код]

Леонід Юрійович Скринчук народився 18 квітня 1938 року в селі Залуччя, нині Подоляни Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Батько Юрій Никифорович працював колгоспним їздовим. Мати Дарія Тихонівна була колгоспною ланковою, учасницею першої Всесоюзної сільськогосподарської виставки. 1939 року в Москві її преміювали кравецькою машинкою.

1946 року Леонід розпочав навчання в початковій школі в рідному селі, 1956 року закінчив середню школу в сусідньому селі Підпилип'я. Працював у тракторній бригаді місцевого колгоспу імені Чапаєва, за направленням навчався в технічному училищі № 3 в селі Говори Віньковецького району (нині Говорський професійний аграрний ліцей). Закінчив училище в грудні 1957 року. З 1957 року проходив службу в армії, навчався в Кам'янці-Подільському в сільськогосподарському інституті (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Член КПРС з 1966 року.

Від 1965 року працював у Чемеровецькому районі Хмельницької області. 5 років у селі Юрківці був головним зоотехніком колгоспу імені Котовського, який спеціалізувався на виробництві яловичини. З 1970 року працював головою колгоспу імені Жданова, а з 1975 року працював головою правління колгоспу «Україна» в смт Чемерівці, головою агрофірми «Україна». Від січня 2000 року перебував на пенсії, 2005 року знову очолив агрофірму «Україна».

17 серпня 1988 року надано звання Героя Соціалістичної Праці — за видатні результати у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції на основі освоєння інтенсивних технологій та передових методів організації праці у землеробстві й тваринництві, виявлену трудову доблесть [1].

Про Леоніда Скринчука писав український письменник Володимир Маняк у подільській повісті «Земля людей», виданій 1988 року видавництвом «Український письменник».

Виростив двох синів. Старший Юрій (народився 11 січня 1964 року) став лікарем, завідудує неврологічним відділенням міської лікарні в Кам'янці-Подільському. Молодший Олег (народився 23 лютого 1972 року) продовжив справу батька: керує сільськогосподарським кооперативом «Україна» села Юрківці Чемеровецького району.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. — 1988. — № 34 (2472). — 24 августа. — С. 625—626.

Література[ред. | ред. код]

  • Твої герої, Кам'янеччино. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2005. — С. 169—183.
  • Гладченко П. М. Працею звеличені: Художньо-документальні нариси про славних людей Кам'янеччини. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2009. — С. 253—258.
  • Василевський Михайло. Останній герой, або Зустріч через 20 років // День. — 2008. — 14 лютого.
  • Будзей Олег. Рікою життя Скринчукового: Слід на Землі // Подолянин. — 2011. — 7 жовтня. — С. 8.