Скромність
Скро́мність — моральна риса характеру, яка проявляється в тому, що людина не визнає за собою жодних виняткових чеснот чи особливих прав, добровільно підпорядковує себе вимогам громадської дисципліни, ставиться до всіх людей з повагою.
Скромність є невід'ємною межею культури взаємостосунків. Ця межа виявляється в умінні людини бути самим собою, не виконувати будь-якої не властивої йому ролі.
Скромність означає природність поведінки, відсутність надуманості. Разом з тим вона не повинна бути джерелом скутості в поведінці.
Скромність тісно пов'язана з простотою, яка зовсім не пов'язана з відмовою від прийнятих в суспільстві норм етикету.
[ред.] Цитати про скромність
Скромність — десь посередині між безсоромністю і сором'язливістю (Арістотель)
Скромність — це можливість почути від інших все те добре, що ми самі про себе думаємо (Лоренс Пітер)
Скромність — найнадійніший спосіб задовольнити наше марнославство (Філіпп Дормер Стенхоп Честерфілд)
[ред.] Джерела
- «Скромність – шлях у невідомість?» // Час і Події, 02/28/2013 #2013-09
[ред.] Посилання
- «Скромність: чеснота чи вада?» // Проект Комісії у справах молоді Української Греко-Католицької Церкви «ДивенСвіт», 03.05.2011
- «Чи скромність прикрашає людину?» // Чин святого Василія Великого, 9 липня 2011
- Іван Драч. Баляда про скромність
- Тема скромності у програмі «5 хвилин для вічності» на телеканалі Надія
