Скрубер (доменне виробництво)
Скру́бер (від англ. scrub — шкребти) — апарат для напівтонкого очищення доменного газу або технологічних газів в хімічній промисловості від твердих домішок[1].
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Циліндричний апарат, де промисловий газ (напр., доменний) або пилогазову суміш очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою). Для вловлювання твердих (пилу, смоли тощо) і газоподібних (сірководню, аміаку тощо) домішок із газової суміші розрізняють С. порожнисті безнасадкові (домішки вловлюються розпиленою рідиною); з насадками (керамічними або порцеляновими кільцями, полицями, рейками тощо), для створення розвинутої вологої поверхні дотикання газу з рідиною і механічні (перемішування поглинаючої рідини з газом проводиться обертальними лопатками, що розбивають поглинач, який іде зверху вниз; газ при цьому рухається назустріч). Широко застосовуються С., що являють собою вертикальний циліндричний корпус, який футерований керамічною плиткою. У нижню зону корпуса за дотичною зі швидкістю 18–20 м/с вводиться забруднений газ. У верхню зону С. через спеціальні отвори подається вода. У корпусі встановлено насадки з дерев'яних рейок (верхня насадка рівномірно розподіляє воду по перерізу циліндричного корпуса, середня служить для вловлювання пилу, а нижня розподіляє потік вхідного газу). Великі частинки пилу із вхідної газової суміші силами інерції відкидаються до стінок, змочуються водою і у вигляді плівкоподібної маси стікають униз у спеціальний збірник. Остаточно частинки вловлюються водою при проходженні потоку газу через водяну завісу, що утворена по всьому перерізу С. Очищений газ виходить через верхній випускний отвір С. Ступінь очищення газу в такому С. 95–98 %.
Доменний газ, виходячи з доменної печі, виносить з неї значну кількість мілких фракцій шихтових матеріалів. На сучасних доменних печах вміст пилу у доменному газі при виході з печі може становити 15 — 30 г/м 3 .[2]. Присутність пилу у газі знижує його енергетичні характеристики і призводить до зношенності агрегатів, в яких він використовується.
Для усунення негативного впливу пилу газ перед використанням очищується у спеціальних пилевловлюючих агрегатах. Розрізняють три стадії очищення: грубу, напівтонку й тонку.
Груба очистка здійснюється у пилевловлювачах сухим способом. Грубе очищення знижує вміст пилу у газі до 1 — 3 г/м 3 . Цього ще замало і необхідно ще далі очищати газ.
Після проходження пилевловлювача, газ потрапляє у скрубер, де відбувається його очищення мокрим способом. Після скрубера газ проходить тонке очищення у трубі Вентурі.
Будова[ред. | ред. код]
Скрубер являє собою вертикальний циліндр діаметром 6 — 8 м, заввишки 20 — 30 м, футерованний зсередини для запобігання корозії керамичною плиткою. Всередині скрубера розміщені труби кількома ярусами. На трубах розміщені форсунки, через які подається вода для зрошування газу.
Очищення[ред. | ред. код]
Забруднений газ від пилевловлювача по спрямованому вниз газопроводу подається в нижню частину скрубера. У скрубері внаслідок збільшення об'єму швидкість газу різко знижується і він змочується водою. Великі часточки пилу осідають у воді, а газ з дрібними часточками пилу піднімається вгору. Вода, тонко розпилена форсунками, при стиканні з гарячим газом (його температура при виході з печі становить 200—300 °C) випарюється і насичує газ парами. Газ, насичуючись парами води, охолоджується. Пил змочується водою і осідає у вигляді шламу у нижній частині скрубера.
Охолоджений і очищений газ виходить зі скрубера через відвідний газопровод і спрямовується до агрегатів тонкого очищення.
Шлам зі скрубера випускається через водяний затвор, що перешкоджає виходу газу зі скрубера через водозлив.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Скруббер: типи, пристрій, схема, принцип роботи[недоступне посилання]
- ↑ Металлургия чугуна. Ефименко Г. Г., Гиммельфарб А. А., Левченко В. Е. — Изд. 2., К., 1974. Стор. 394.
Посилання[ред. | ред. код]
- Скрубберы - аппараты для очистки газов [Архівовано 21 березня 2018 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- В. П. Мовчан, М. М. Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.