Скуратівський Вадим Леонтійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Скураті́вський Вадим Леонтійович (* 5 жовтня 1941 р., с. Бакланова Муравійка, Куликівський район, Чернігівської області) - український мистецтвознавець, історик, літературознавець, публіцист.
Доктор мистецтвознавства (1997), кандидат філологічних наук (1971), член-кор. Академії мистецтв України (з травня 2001 р.), член Спілки кінематографістів України (1990) та Асоціації українських письменників (1997).
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився в сім'ї вчителів.
Закінчив (1965) Київський Державний університет ім. Т.Г.Шевченка (факультет романо-германської філології).
Кандидатська дисертація "Мистецькі проблеми у німецькому романі ХХ ст."
Докторська дисертація "Екранні мистецтва у соціокультурних процесах XX століття".
1966-1969 - аспірант, 1969-1971 - викладач кафедри зарубіжної літератури, Київський університет ім. Т.Шевченка.
1971-1978 - редактор відділу критики, журнал "Всесвіт" (залишив роботу за звинуваченням у "націоналістичних ухилах").
1978-1980 - не мав постійного місця роботи, читав лекції в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого, Київському художньому інституті, по лінії Бюро пропаганди радянського кіномистецтва та Товариства "Знання".
1980-1982 - молодший науковий працівник, НДІ психології України.
1982-1985 - заступник директора з наукової роботи, Літературно-меморіальний музей Лесі Українки.
Вересень 1985 р. - вересень 1986 р. - старший викладач кафедри філології, Київ. держ. інститут театр. мист. ім. І.Карпенка-Карого.
1986-1988 - викладач кафедри літератури, Київський державний інститут культури.
З вересня 1988 р. - старший викладач, з 1991 р. - доцент катедри кіна і телебачення, з 1998 р. - професор кафедри телережисури, Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.
З 1991 р. - редактор відділу науки і культури журналу "Сучасність".
1992-1994 - член колеґії Міністерства культури України.
1995 - читав курс української історії та історії української культури в Женевському університеті.
З 1997 р. - доцент кафедри історії та культурології у Національному університеті «Києво-Могилянська академія»
З 1998 р. - веде авторську рубрику "Монологи" в газеті "Столичные новости".
[ред.] Автор книг
- Мистецькі проблеми в німецькому романі ХХ ст. (1972)
- Поет-патріот Шандор Петефі (1972)
- Українське барокко" (1995, комп'ютерний варіант)
- Етюди з світової літератури (1995),
- Історія та культура. - К.: Поезія, 1996
- Екранні мистецтва у соціокультурних процесах ХХ століття: Генеза. Структура. Функція, тт. 1-2. - К.: Поезія, 1997
- Проблема авторства “Протоколов сионских мудрецов”. - К.: Дух і літера, 2001
Автор понад 1000 публікацій з історії української, російської та західних літератур, загальної історії, філософії історії, історії кіна та театру.
[ред.] Доробок у сфері кіно та телебачення
Був автором-ведучим циклів телепередач "Свіжий погляд на історію" (УТ-2, 1996), "Монологи. Надії і втрати" (ТРК “Студія "1+1"”, 1997-1998), "Бачу землю" (2002, 1-й Національний).
Знявся в ігрових фільмах: “Родимка”, к/м (1991), “Співачка Жозефіна та мишачий народ” (1994), “Посмішка звіра” (1997-1999), "Шум вітру" (2002).
Ґран-прі актора фестивалю "Стожари" за найкраще виконання чоловічої ролі непрофесіоналом (1995; худ. фільм "Співачка Жозефіна, або мишачий король").
[ред.] Джерела інформації
- Сайт "Політична Україна сьогодні"
- Роботи В.Скуратівського
- «Афоризм — колись і сьогодні»
- «Українська національна еліта — становлення чи занепад?»
- «Я переляканий тим, що робиться довкола» (інтерв’ю Ростиславу Хотину (редактору Української служби Бі-Бі-Сі), жовтень 2004 р.)
- «Масова культура породжує таких персонажів, як Янукович» (інтерв’ю Наталії Лебідь, 1 липня 2005 р.)
- «Проблема авторства „Протоколов сионских мудрецов“» (2001)
