Славинський Микола Борисович
| Славинський Микола Борисович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
28 березня 1948 (76 років) Світловодський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка | |||
| Мова творів | українська, російська | |||
| Жанр | поезія, проза | |||
| Премії | Міжнародна премія імені Володимира Винниченка | |||
|
| ||||
Мико́ла Бори́сович Слави́нський (*28 березня 1948, село Павлівка Світловодського району Кіровоградської області) — український прозаїк і журналіст, літературний критик.
Член Національної спілки письменників України (з 1988). Директор видавництва «Український письменник».
Біографія[ред. | ред. код]
1978 року закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у газетах «Молода гвардія» та «Літературна Україна», завідувачем відділу журналу «Київ», у часописах «Україна», «Слово і час», «Віче», головним редактором журналу «Науковий світ». Член ради та президії Національної спілки письменників України.
8 квітня 2016 ухвалою правління Національної спілки письменників України Микола Славинський затверджений на посаду директора видавництва «Український письменник».[1]
Творчість[ред. | ред. код]
Видав збірку літературно-критичних есе «Як зловити сонячний промінь» (1980), «Волшебные звезды детства» (1984), «Від імені свого покоління» (1985), документально-художню книжку (у співавторстві з Едуардом Першиним) «Ключі до заповітного»[2] (1987), повість «Третій арешт» (журнал Київ, 1983). Автор багатьох літературознавчих досліджень, кримінального роману «Немовлята сатани» (2008), документальної оповіді «Євген Товстуха: двадцять тисяч секретів», «Тайнопис миті» та інших творів.
Книжку Миколи Славинського «Колеги: шляхи та роздоріжжя» (Київ: Дивосвіт, 2014) Національна спілка письменників України висунула на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2016 року[3].
Секретар НСПУ, голова творчого об'єднання пригодників та фантастів.[1]
Відзнаки[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Тетяна Череп-Пероганич (6 червня 2016). Микола Славинський: «Мрію перетворити „Український письменник” на потужний спілчанський видавничий центр». Жінка-УКРАЇНКА. Процитовано 18 червня 2016.
- ↑ Книга в бібліотеці «Чтиво»
- ↑ Офіційний вебсайт Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. «Колеги: шляхи та роздоріжжя». Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 22 серпня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Славинський Микола. Поет, критик, публіцист [біографічна довідка] / Національна спілка письменників України. Біобібліографічний довідник. — Київ, «Український письменник», 2023. стор. 928-929
- Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6., с. 426
- Микола Славинський: [біогр. довід.] // Сучасні письменники України: біобібліографічний довідник / Національна спілка письменників України; упоряд. А. І. Гай; ред. О. Курило. — Уточнений і доп. — Біла Церква: Київське обласне творче об'єднання «Культура»: Буква, 2012. — С. 412.