Славута

Славута
Герб Славути
Костел святої Дороти
Славута на мапі України
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Хмельницька область
Район/міськрада	Славутський район
Рада	Славутська міська рада
Код КОАТУУ	6810600000
Засноване	XVII століття
Статус міста	з 1633 року
Населення	▲ 35 704 (01.07.2012)
Площа	20 км²
Густота населення	1713,900 осіб/км²
Поштові індекси	30000
Телефонний код	+380-3842
Координати	50°18′10″ пн. ш. 26°52′06″ сх. д.
Висота над рівнем моря	217 м
Водойма	р. Горинь, р. Утка
Відстань
Найближча залізнична станція	Славута 1
До обл./респ. центру
- залізницею	120 км
- автошляхами	118 км
Міська влада
Адреса	вул. Соборності 7, м. Славута, Хмельницька область, 30000
Міський голова	Сидор Василь Богданович

Славу́та (раніше Славутин) — місто обласного значення в Україні, центр Славутського району Хмельницької області.

Населення 34 340 мешканців (перепис 2001).

Місто розташоване на річці Горинь, залізнична станція Славута I, за 118 км від Хмельницького. Через місто проходить автошлях Старокостянтинів—Рівне—Житковичі (Білорусь) Р05. Виробництво будматеріалів; деревообробна, харчова та ін. промисловість.

Засноване 1633 року. Місто обласного підпорядкування з 1979 року.

Історичний календар

• 23 квітня 1633 — князь Юрій Заславський видав привілей на локацію нового містечка на «новозаславських ґрунтах». Славутин отримав Маґдебурзьке право.

Історичний герб Славути

• 1637 — в місті була ринкова площа, чотири вулиці, чотири мури з вісьмома баштами.
• 1709 — Славута переходить у володіння князя Юзефа Карла Любомирського. Його дочка Маріанна Любомирська полюбивши князя Павла Карла Санґушка, внесла у посаг містечко Славуту, що залишалося у власності Санґушків до більшовицької окупації 1920 року.
• 1754 — польський король Август III Фрідріх повторно надав містечку Маґдебурзьке право.
• серпень 1795 — князем Санґушком була заснована суконна фабрика.
• 1797 — Славута стає містечком Заславського повіту Волинської губернії, а пізніше - волосним центром Волинської губернії.
• початок XIX століття — в місті з'являються миловарний, руберойдний і пивоварний заводи, папірня.
• У 1818 році Роман Санґушко заснував суконну та паперову фабрики. Суконна фабрика налічувала до 400 робітників та виробляла на 400000 рублів продукції. Паперова фабрика виробляла 60000 пудів паперу.
• 1819 — побудовано церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
• 1825 — зведено костел Святої Дороти. За радянських часів піддавався знищенню. З лютого 1990 року належить римо-католицькій громаді Славути.

Наполеон Орда. Чавуноливарний завод у Славуті. 1874 рік

• 1836—1840 — у місті з'являються каретна майстерня, фарбувальний і чавуноливарний заводи. Завод землеробських знарядь виробляв продукції на 500000 рублів.
• 1872 — через місто прокладено Києво-Берестейську залізницю. Приблизно в цей час у Славуті перебував відомий художник Наполеон Орда який змалював цілий ряд архітектурних пам'яток Славутчини.
• 1873 (серпень) — початок реґулярної експлуатації лінії (Шепетівка—Здолбунів) Києво-Берестейської залізниці
• Наприкінці XIX ст. Романом Санґушком засновано невеликий толевий завод, нині ВАТ «Славутський рубероїдний завод».
• 1903 — розпочав роботу завод з виробництва порцеляни.
• 1905 — населення міста сягнуло 8000 мешканців.
• 1908 - На Кліматичний станції з кумисо-лікувальним санаторієм у Славуті перебувала Леся Українка (Лариса Косач). Цей заклад протягом сезону приймав до 800 хворих. Сезон тривав з 15 травня до 12 вересня.
• На початку XX століття в місті було дві православні церкви, три синагоги, костел, кірха (лютеранська). Над містом височіла ратуша, зведена у XVIII столітті. Діяли гімназія, двокласове народне училище та церковно-парафіяльна школа, лютеранська парафіяльна школа, приватне комерційне училище, Талмуд-Тора, школа рабинів.
• 1914 — відкрито польську парафіяльну школу.

Князь Роман Даміан Санґушко виїздить з палацу. Поч. ХХ ст.

• 2 листопада 1917 року останній власник Славути, князь Роман Санґушко у віці 85 років був убитий російськими солдатами. Водночас було пограбовано і спалено палац князя.
• 1918—1920 — місто в складі Української Народної Республіки.
• 15 березня 1923 — містечко Славута стає районним центром Шепетівської округи УРСР.
• 1932 — Славута входить до складу Вінницької області,
• 1937 — містечко входить до Кам'янець-Подільської (з 1954 — Хмельницької) області.
• 1941-1944 - у місті знаходився концентраційний табір "Гросс-лазарет".
• 1949 — запрацював цикорієсушильний завод.
• 1979 — Славута стає містом обласного підпорядкування.
• 1991 — місто у складі України.

Персоналії

Генрик Жевуський

Олександр Зінченко

Роман Даміан Санґушко

Уродженці Славути:

• Мацей Рибінський — вояк
• Владислав Ієронім Санґушко — князь, політик
• Генрик Жевуський — письменник, публіцист
• Климентина Тишкевич — графиня
• Юліан Пєнський — лікар, хірург
• Володимир Лось — художник
• Овсій Ліберман — економіст
• Владислав Корсак — польський державний діяч
• Фелденкрайз Моше — інженер, фізик, винахідник, фахівець з бойових мистецтв
• Лазар Паперник — робітник, вояк
• Рахіль Цион — художник, живописець
• Анатолій Антонюк — інженер
• Жанна Ковба — історик
• Олександр Зінченко — політик, журналіст
• Владислав Берковський  — історик, архівіст
• Роман Бершеда — правознавець
• Валерій Астахов — артист

Померли в Славуті:

• Леон Романовський — юрист, геральдист, письменник
• Ієронім Януш Санґушко — вояк, останній воєвода волинський
• Клементина Чорторийська — княгиня
• Євстахій Еразм Санґушко — князь, політик, вояк
• Роман Санґушко — князь, громадський діяч
• Брун Пилип Карлович — історик, археолог, перекладач
• Валерій Громадський — священик
• Роман Даміан Санґушко — князь, політик і громадський діяч, підприємець

Мешкали в Славуті:

• Юліан Люблінський — декабрист

Культура

Див. також: Пам'ятки Славути

Славутський історичний музей

Культурні заклади міста Славута:

• Славутський історичний музей;
• Міський центр культури та дозвілля, що складається з 2 структурних підрозділів:
  • Парк культури та відпочинку ім. Ф. Михайлова;
  • кінотеатр ім. Т. Г. Шевченка;
• Славутська дитяча школа мистецтв(музична та художня).

У місті працює комунальний творчий колектив — Славутський муніципальний духовий оркестр. Навчально-виховний комплекс «ЗОШ І-ІІІ ступенів гімназія» № 2.

Освіта

Загальноосвітні навчальні заклади міста Славути:

• Славутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1;
• НВК "ЗОШ I-III ступенів, гімназія";
• Славутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
• Навчально-виховний комплекс «ЗОШ І-ІІІ ступенів гімназія» № 5;
• Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 Школа сприяння здоров'ю;
• Славутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
• Навчально-виховний комплекс «ЗОШ І-ІІІ ступенів гімназія» № 8;
• Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 9 «Успіх»;

У місті працює також державний професійно-технічний заклад Славутський професійний ліцей.

Економіка

Вулиця міста

У місті завод залізобетонних конструкцій, склоробний завод, комбінат з деревообробки, комбінат «Будфарфорфаянс», рубероїдний (толевий) завод, сілікатний завод, хімічний завод «Лотос», базальтовий завод «Технобазальт-Інвест», суконна фабрика, паперова фабрика,

Також у Славуті працюють підприємства харчової промисловості: хлібозавод, маслокомбінат, солодовий завод, пив-завод «Санґушко».

Також промисловий потенціал Славути представляють ремонто-механічний завод і швейні мануфактури.

Цікаві факти

• У вересні 2012 року у місті Славута встановили найдовший в Україні ослінчик. Його довжина 213 м 12 см. На нього можуть одночасно сісти 1000 школярів.
• До створення вишитого прапора Славути долучилось 12 тисяч жителів міста та його гостей.

Посилання

• Офіційний сайт міста
• Місто Славута
• Прогноз погоди в місті Славута
• Облікова картка
• International Association of Jewish Genealogical Societies (Slavuta, Ukraine) (англ.)
• Вихованець В. Подружжя Євстафій Сангушко і Климентина Чарторийська та їхні нащадки; 2
• Таємниці славутського Грос-лазарету №301
• Інститут історії НАНУ: Цей день в історії
• Історія єврейської громади Славути(англійською мовою)