Славута

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Славута
Slavuta gerb.png Slavuta prapor.png
Герб Славути Прапор Славути
Костел святої Дороти
Костел святої Дороти
Славута
Славута на мапі України
Славута на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Хмельницька область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський район
Рада Славутська міська рада
Код КОАТУУ 6810600000
Засноване XVII століття
Статус міста з 1633 року
Населення 35 704 (01.07.2012) [1]
Площа 20 км²
Густота населення 1713,900 осіб/км²
Поштові індекси 30000
Телефонний код +380-3842
Координати 50°18′10″ пн. ш. 26°52′06″ сх. д. / 50.30278° пн. ш. 26.86833° сх. д. / 50.30278; 26.86833Координати: 50°18′10″ пн. ш. 26°52′06″ сх. д. / 50.30278° пн. ш. 26.86833° сх. д. / 50.30278; 26.86833
Висота над рівнем моря 217 м
Водойма р. Горинь, р. Утка
Відстань
Найближча залізнична станція Славута I
До обл./респ. центру
 - залізницею 120 км
 - автошляхами 118 км
Міська влада
Адреса вул. Соборності 7, м. Славута, Хмельницька область, 30000
Міський голова Сидор Василь Богданович

Славу́та (раніше Славутин) — місто обласного значення в Україні, центр Славутського району Хмельницької області.

Населення 34 340 мешканців (перепис 2001).

Місто розташоване на річці Горинь, залізнична станція Славута I, за 118 км від Хмельницького. Через місто проходить автошлях СтарокостянтинівРівнеЖитковичі (Білорусь) Р05. Виробництво будматеріалів; деревообробна, харчова та ін. промисловість.

Засноване 1633 року. Місто обласного підпорядкування з 1979 року.

Історичний календар[ред.ред. код]

Історичний герб Славути
  • 1637 — в місті була ринкова площа, чотири вулиці, чотири мури з вісьмома баштами[2].
  • 1709 — Славута переходить у володіння князя Юзефа Карла Любомирського. Його дочка Маріанна Любомирська полюбивши князя Павла Карла Санґушка, внесла у посаг містечко Славуту, що залишалося у власності Санґушків до більшовицької окупації 1920 року.
  • 1754 — польський король Август III Фрідріх повторно надав містечку Маґдебурзьке право.
  • серпень 1795 — князем Санґушком була заснована суконна фабрика.
  • 1797 — Славута стає містечком Заславського повіту Волинської губернії, а пізніше — волосним центром Волинської губернії.
  • початок XIX століття — в місті з'являються миловарний, руберойдний і пивоварний заводи, папірня.
  • У 1818 році Роман Санґушко заснував суконну та паперову фабрики. Суконна фабрика налічувала до 400 робітників та виробляла на 400000 рублів продукції. Паперова фабрика виробляла 60000 пудів паперу.
  • 1819 — побудовано церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
  • 1825 — зведено костел Святої Дороти. За радянських часів піддавався знищенню. З лютого 1990 року належить римо-католицькій громаді Славути[3].
Наполеон Орда. Чавуноливарний завод у Славуті. 1874 рік
  • 18361840 — у місті з'являються каретна майстерня, фарбувальний і чавуноливарний заводи. Завод землеробських знарядь виробляв продукції на 500000 рублів.
  • 1872 — через місто прокладено Києво-Берестейську залізницю. Приблизно в цей час у Славуті перебував відомий художник Наполеон Орда який змалював цілий ряд архітектурних пам'яток Славутчини.
  • 1873 (серпень) — початок реґулярної експлуатації лінії (ШепетівкаЗдолбунів) Києво-Берестейської залізниці[4]
  • Наприкінці XIX ст. Романом Санґушком засновано невеликий толевий завод, нині ВАТ «Славутський рубероїдний завод»[5].
  • 1903 — розпочав роботу завод з виробництва порцеляни.
  • 1905 — населення міста сягнуло 8000 мешканців.
  • 1908 — На Кліматичний станції з кумисо-лікувальним санаторієм у Славуті перебувала Леся Українка (Лариса Косач). Цей заклад протягом сезону приймав до 800 хворих. Сезон тривав з 15 травня до 12 вересня.
  • На початку XX століття в місті було дві православні церкви, три синагоги, костел, кірха (лютеранська). Над містом височіла ратуша, зведена у XVIII столітті. Діяли гімназія, двокласове народне училище та церковно-парафіяльна школа, лютеранська парафіяльна школа, приватне комерційне училище, Талмуд-Тора, школа рабинів.
  • 1914 — відкрито польську парафіяльну школу.
Князь Роман Даміан Санґушко виїздить з палацу. Поч. ХХ ст.

Персоналії[ред.ред. код]

Генрик Жевуський
Олександр Зінченко
Роман Даміан Санґушко

Уродженці Славути:

Померли в Славуті:

Мешкали в Славуті:

Культура[ред.ред. код]

Див. також: Пам'ятки Славути
Славутський історичний музей

Культурні заклади міста Славута[6]:

У місті працює комунальний творчий колектив — Славутський муніципальний духовий оркестр. Навчально-виховний комплекс «ЗОШ І-ІІІ ступенів гімназія» № 2.

Освіта[ред.ред. код]

Загальноосвітні навчальні заклади міста Славути:

  • Славутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1;
  • НВК «ЗОШ I–III ступенів, гімназія»;
  • Славутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
  • Навчально-виховний комплекс «ЗОШ І-ІІІ ступенів гімназія» № 5;
  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 Школа сприяння здоров'ю;
  • Славутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
  • Навчально-виховний комплекс «ЗОШ І-ІІІ ступенів гімназія» № 8;
  • Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 9 «Успіх»;

У місті працює також державний професійно-технічний заклад Славутський професійний ліцей[7].

Економіка[ред.ред. код]

Вулиця міста

У місті склоробний завод(довгий час не працює), комбінат з деревообробки, комбінат «Будфарфор», рубероїдний (толевий) завод(не працює), сілікатний завод(не працює), хімічний завод «Лотос»(не працює), базальтовий завод «Технобазальт-Інвест», суконна фабрика, паперова фабрика(не працює),

Також у Славуті працюють підприємства харчової промисловості: хлібозавод, маслокомбінат, солодовий завод, пив-завод «Санґушко».

Також промисловий потенціал Славути представляють ремонто-механічний завод і швейні мануфактури.

Цікаві факти[ред.ред. код]

« Я вважаю, що допущена величезна помилка і дасть Бог, що колись буде адміністративна реформа і ми ліквідуємо такі міста [Славута], які вважають себе великими та які наплоджені на території області.  »

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]