Сланцевий закріплювач сипких порід

Сланцевий закріплювач сипких порід – смоляна сланцева речовина з температурою кипіння 180-280 °С, яку отримують в процесі термічного розкладання сланцю. Використовується як закріплювач сипких порід привибійної зони у свердловинних технологіях видобування корисних копалин.

Складається (в основній масі) з вуглецю і водню (характерним відношенням С:Н є величина 6,5-7,0), не містить твердих парафінів, є рухомою рідиною і має досить низькі температури застигання (мінус 25-30 °С). Густина сирих сланцевих смол 980-1060 кг/м³, молекулярна маса 210-270. Термічне розкладання сланцю спостерігається за т-ри 170-180 °С, з підвищенням т-ри від 270 до 290 °С починається активне виділення пірогенної вологи, а від 325 до 350 °С – газу і смоли. Сланцевий закріплювач сипких порід випускається сланцепереробним комбінатом.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Бойко В.С., Бойко Р.В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004-2006 рр. 560 + 800 с.