Сланці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аспидний (кристалічний) сланець

Сла́нці — гірські породи, з паралельним (пошаровим) розташуванням мінералів, що входять до їх складу. Сланці характеризуються сланцюватістю — здатністю легко розщеплюватися на окремі шари.

Загальний опис[ред.ред. код]

За характером початкових порід розрізнюють орто- і парасланці. Перші виникли при метаморфізмі магматичних, другі – осадових гірських порід. За ступенем метаморфізму розрізнюють слабометаморфізовані глинисті сланці, кременисті, глибокометаморфізовані кристалічні. Проміжне положення займають філіти, хлоритові і серицитові С., зелені С. і інш. (див. метаморфічні сланці).

С. складаються переважно з кварцу чи польових шпатів і темнозабарвлених мінералів. Вони звичайно містять або кварц і слюду (біотит, мусковіт), або піроксени, амфіболи і плагіоклаз чи скаполіт, або тільки темнокольорові мінерали (напр., рогову обманку). В залежностi вiд складу роздiляють сланцi слюдянi, хлоритовi, тальковi, амфіболовi тощо. До складу кристалічних С. входять також специфічні мінерали метаморфічних порід – ґранат (альмандин), кордієрит, андалузит, кіаніт, силіманіт, ставроліт, скаполіт, іноді карбонати і інш. Глинисті С., збагачені органічними речовинами, використовуються як горючі сланці. С., збагачені графітом, служать сировиною для його вилучення. Кременисті С. застосовуються у виробництві щебеню і силікатної цегли (динасу), кристалічні С. – як вогнетривка сировина, для отримання силуміну. В Україні С. є у Донбасі, на Криворіжжі та в інших районах. Використовують їх як будівельний матеріал, у хімічній промисловості.

Дивись також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]