Слобідка (Чортківський район)
| село Слобідка | |
|---|---|
,_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Товстенська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060370210018002 |
| Облікова картка | Слобідка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1595 |
| Населення | 653 |
| Густота населення | 10.620 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48611 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°54′02″ пн. ш. 25°34′55″ сх. д. / 48.90056° пн. ш. 25.58194° сх. д.Координати: 48°54′02″ пн. ш. 25°34′55″ сх. д. / 48.90056° пн. ш. 25.58194° сх. д. |
| Водойми | Джурин |
| Відстань до районного центру |
46 км |
| Найближча залізнична станція | Товсте |
| Відстань до залізничної станції |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84 |
| Карта | |
  Слобідка | |
 Слобідка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Слобі́дка — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Джурин, на заході району. До 2020 адміністративний центр Слобідківської сільської ради. Раніше називалося Слобідка Кошилівська.
Населення — 561 особа (2007).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки культури кулястих амфор, черняхівської і давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1595. Колись це село мало назву Бинди поки не було спалене. А назву Слобідка взяла за часів Козачини, бо коли нападали татари люди ховалися в болота які були навколо річки Джурин і звідти відбивалися. 1636 Слобідка зазначена на карті військового інженера, картографа Г. Боплана.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та ін. т-ва, кооператива.
У травні 1944 частково спалене. 1945 у Слобідці — повстанський госпіталь УПА.
Постановою Тернопільського облвиконкому від 16 січня 1946 р. виселялися зі своїх садиб усі мешканці села.[2]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- дві церкви Святого Архістратига Михаїла (1882, кам'яна, реставрована 1992, ПЦУ; 1998, УГКЦ);
- капличка Матері Божої (поч. 19 ст.).
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працювали ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, цегельний завод, торговельний заклад.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- народний оповідач-гуморист Т. Гринишин,
- громадський діяч у Бразилії М. Чайковський.
Працювали[ред. | ред. код]
- український диригент, композитор, педагог Василь Цалинюк (тут і помер),
- український археолог та історик Юрій Малєєв
Проживають[ред. | ред. код]
- літераторка Оксана Кишканюк.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква Святого Архістратига Михаїла ПЦУ -
Церква Святого Архістратига Михаїла УГКЦ -
Клуб -
Символічна могила Борцям за волю України
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- О. Гаврилюк, В. Кишкан. Слобідка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 290.
| ||||||||