Словацьке вторгнення у Польщу (1939)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Словацьке вторгнення у Польщу (1939)
Дата: 1 вересня 16 вересня 1939
Місце: прикордонні райони Першої Словацької Респуліки та Польщі
Результат: Перемога Словаччини
Сторони
Перша Словацька Республіка Польща
Командувачі
Фердинанд Чатлош Казімеш Фарбриці
Військові формування
Словацька польова армія «Бернолак» 6 дивізій зі складу армії "Карпати" та "Краків"
Військові сили
50 тисяч осіб
30 літаків
до батальону бронетехніки
до 40 тисяч осіб
Втрати
18 вбито
46 поранено
11 зникли
2 літаки збито
розгром армії, збито 1 літак

Словацьке вторгнення у Польщу — короткочасний військовий конфлікт між Першою Словацькою республікою та Другою Річчю Посполитою, що тривав з 1 вересня по 6 жовтня 1939 року. Складова частина Польської кампанії Вермахту 1939 року. У рамках конфлікту словацька польова армія «Бернолак» у складі трьох дивізій загальною чисельністю близько 50 тисяч солдатів та офіцерів вторглася на територію Польської Республіки та зайняла землі, що були раніше втрачені Чехословаччиною під час конфлікту 1920–1924 років, а також відповідно до Мюнхенської угоди 1938 року.

Передумови[ред.ред. код]

Спірні території на словацько-польському кордоні

14 березня 1939 словацький парламент проголосив незалежність Словацької республіки, території якої на той час на правах автономії входили до складу Чехословаччини. Цей крок було узгоджено з канцлером Німеччини Адольфом Гітлером та здійснено під загрозою розділу словацьких земель між Угорщиною та Польщею, які вже отримали частину словацької території внаслідок Мюнхенської угоди 1938 року.

Відразу ж після проголошення незалежності Словаччина була атакована угорським військами, внаслідок цього коротокочасного конфлікту угорці зайняли 1,7 тис. км² словацької території. За таких умов Словаччина була змушена 23 березня укласти договір про захист з Третім Рейхом, відповідно до якого Німеччина гарантувала незалежність і територіальну цілісність Словаччини, яка у свою чергу зобов'язалася надавати німецькому війську вільний прохід своєю територією, а також узгоджувати з Третім Рейхом розвиток власних збройних сил та усі кроки у зовнішній політиці[1].

Згідно з зазначеним договором німецьке командування при розробці плану «Вайс» із захоплення території Польщі мало повне право розраховувати на надання Словаччиною не лише власної території для майбутнього наступу частин Вермахту, а й прямої військової допомоги. Словацький уряд дозволив розміщення німецьких військ у польського кордону, а також використання Німеччиною існуючих та будівництво нових польових летовищ, баз постачання, залізничної та шосейної мережі. Для підготовки збройного походу 28 серпня 1939 року було оголошено загальну мобілізацію. На відповідну вимогу Німеччини для участі в нападі на Польщу у Словаччині було сформовано 3 дивізії, які утворили польову армію «Бернолак» чисельністю 51 тисяча вояків, під командуванням міністра оборони Словацької Республіки генерала Фердинанда Чатлоша. Окремо до польової армії було приєднано дивізіон літаків прикриття, моторизовану групу «Калінак» та окремі загони Глінкової Гвардії («Hlinkova Garda»). Словацьке військо знаходилось в оперативному підпорядкуванні 14-ї армії Вермахту генерал-полковника Вільгельма Листа.

Військові дії[ред.ред. код]

Наступ словацьких військ розпочався о 5 ранку 1 вересня 1939 року, одночасно зі вступом на польську територію частин Вермахту. Таким чином Словаччина, разом з Німеччиною та Польщею, стала однією з перших воюючих сторін Другої Світової війни.

Формально словацькі війська мали би боронити власний кордон та сковувати дії польських сил, проте німецьке командування розширило це завдання та віддало наказ про вторгнення на польські терени. Відомості словацької розвідки наприкінці серпня 1939 року подавали всеосяжну інформацію про чисельність польських сил в Карпатах, й командування допускало у певній фазі війни напад Польщі на територію Словаччини. 1 вересня 1939 р. у 5-й годині ранку, без формального оголошення стану війни словацькі війська перетнули польский кордон. Протистояли словакам польська «Армія Краків»(генерал Шилінг) та «Армія Карпати» (генерал А. Фабриці). Словацькі дивізії отримали диференційовані завдання: 1 піхотна дивізія (генерал Антон Пуланич) атакувала Підгалля, Пеніни і частково Судецькі Бескиди. Шлях її наступу проходив через Явожне-Юргув-Нєдзічє-Чорштин-Нижнє Сромовце-Новий Тарг. Після цього дивізія мала продовжувати наступ у напрямку Маньови-Харкльова-Охотниця-Тильманова та Кам'яниці. На лінії просування словацьких сил доходило до запеклих боїв з польськими частинами. Так, на околиці Чорштина, Охотниці, Лелюхова, Мушині, Жегєстова польські війська без зупину атакували словаків, що на певний час зупинило просування останніх. 4-5 вересня дивізія брала участь у боях проти регулярних частин польської армії. 7 вересня зайняла оборону, просунувшись на 30 км углиб польської території.

Тим часом 2-а словацька дивізія перебувала в резерві та мала діяти на відтинку Бардейюв-Швідник-Новий Сонч, але практично не брала участі в бох з поляками. Лише 3 вересня польскими військовими було зафіксовано вторгнення 4-х бронеавтомобілів і ескадрону кавалерії до Тилича. Польська оборона примусила словаків до відступу з населеного пункту. 2-а дивізія була задіяна в поліцейській операції по зачищенню територій від залишків польского війська на лінії Кросно-Сянок-Леско. 16 вересня 1939 року ця дивізія була відведена до Словаччини, а її місце зайняла введена моторизована група «Калінак» (полковник Імро)[2].

3-я словацька дивізія «Разус» під командуванням полковника Августина Малара боронила 170-кілометрову ділянку кордону від Старої Любовні до кордону з Угорщиною, де відбивала атаки польскої армії під Черемхою і Гутою Полянською, а також підтримувала німців в наступі по лінії Ясло-Кросно-Сянок та Букоуське-Балигруд-Цисна. Ця дивізія брала участь лише в локальних прикордоннх сутичках, згодом перейшла кордон та до 11 вересня зайняла частину польської території, не зустрівши збройного спротиву.


Фактично бойові дії між словацькими та польськими військами велися лише протягом першого тижня кампанії, однак формально датою завершення конфлікту слід вважати 6 жовтня 1939 року, день, коли німецьке командування офіційно оголосило про перемогу у Польської кампанії. Сукупні втрати словацької піхоти склали 18 осіб убитими, 46 пораненми та 11 зниклими безвісті.

Повітряна війна[ред.ред. код]

В нападі на Польщу взяли участь 2 винищувальні ескадрилії словацької армії (20 літаків Avia B-534) і розвідувальна ескадрилья (10 літаків). Вони займалися супроводженням німецьких бомбардувальників, нищенням польських комунікацій, розкидування листівок, налагодженням зв'яжу тощо Маршрути бойової авіації пролягали над південною Польщею (Стрий, Дрогобич, Львів, Тернопіль). Відомий інцидент 3 вересня, коли словацькі літаки атакували з повітря Чехословацький Легіон Польського Війська у Глибочку Великому (7 кілометрів від Тернополя). 18 вересня словацькі літаки були виведені з фронту.

У перші дні війни словацькі ЗМІ повідомляли про польоти польських літаків у словацький прикордонній зоні. Завдяки таким польотам поляки мали детальні світлини найважнішого летовища в Спіському Новому Селі, натомість, політ над Пшешовем закінчився підбиттям польського літака. Існує інформація, що польські ВПС мали наказ обстрілу міст у самій Словаччині[3].

Наслідки[ред.ред. код]

Словаччина в 1941-45рр.

В результаті вторгнення в Польщу Словаччина повернула свої території, втрачені протягом 1920-х та в 1938 році. 7 жовтня було оголошено демобілізацію частин армії «Бернолак». Словацька армія певною мірою відновила свій престиж, втрачений під час словацько-угорської війни в березні 1939 року[4]. Вже в листопаді 1939 року, що були повернуті Словаччиною вступила в дію постанова уряду про початок деполонізації району[5].


Примітки[ред.ред. код]

  1. Текст Договору про захіст між Німецьким Рейхом та Словацькою Державою від 23 березня 1939 року. Переклад на Lillian Goldman Law Library. (англ.)
  2. Словако-польска війна
  3. Словако-польска війна
  4. Текст Договору про захіст між Німецьким Рейхом та Словацькою Державою від 23 березня 1939 року. Переклад на Lillian Goldman Law Library.
  5. Словако-польска війна

Посилання[ред.ред. код]