Словацьке вторгнення у Польщу (1939)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Словацьке вторгнення у Польщу — короткочасний військовий конфлікт між Першою Словацькою республікою та Другою Річчю Посполитою, що тривав з 1 вересня по 6 жовтня 1939 року. Складова частина Польської кампанії Вермахту 1939 року. У рамках конфлікту словацька польова армія «Бернолак» у складі трьох дивізій загальною чисельністю близько 50 тисяч солдатів та офіцерів вторглася на територію Польської Республіки та зайняла землі, що були раніше втрачені Чехословаччиною під час конфлікту 1920-1924 років, а також відповідно до Мюнхенської угоди 1938 року.

Передумови[ред.ред. код]

Спірні території на словацько-польському кордоні

14 березня 1939 словацький парламент проголосив незалежність Словацької республіки, території якої на той час на правах автономії входили до складу Чехословаччини. Цей крок було узгоджено з канцлером Німеччини Адольфом Гітлером та здійснено під загрозою розділу словацьких земель між Угорщиною та Польщею, які вже отримали частину словацької території внаслідок Мюнхенської угоди 1938 року.

Відразу ж після проголошення незалежності Словаччина була атакована угорським військами, внаслідок цього коротокочасного конфлікту угорці зайняли 1,7 тис. км² словацької території. За таких умов Словаччина була змушена 23 березня укласти договір про захист з Третім Рейхом, відповідно до якого Німеччина гарантувала незалежність і територіальну цілісність Словаччини, яка у свою чергу зобов'язалася надавати німецькому війську вільний прохід своєю територією, а також узгоджувати з Третім Рейхом розвиток власних збройних сил та усі кроки у зовнішній політиці[1].

Згідно з зазначеним договором німецьке командування при розробці плану «Вайс» із захоплення території Польщі мало повне право розраховувати на надання Словаччиною не лише власної території для майбутнього наступу частин Вермахту, а й прямої військової допомоги. На відповідну вимогу Німеччини для участі в нападі на Польщу у Словаччині було мобілізовано 3 дивізії, які утворили польову армію «Бернолак» під командуванням міністра оборони Словацької Республіки генерала Фердинанда Чатлоша.

Військові дії[ред.ред. код]

Наступ словацьких військ розпочався о 5 ранку 1 вересня 1939 року, одночасно зі вступом на польську територію частин Вермахту. Таким чином Словаччина, разом з Німеччиною та Польщею, стала однією з перших воюючих сторін Другої Світової війни.

Основні бойові дії під час кампанії припали на долю 1-ї словацької дивізії під командуванням генерала Антона Пуланича. Ця дивізія наступала на територію Польщі, прикриваючи лівий фланг 2-ї гірськострілецької дивізії Вермахту, зайняла села Татранська Яворина та Юргов, а також місто Закопане. 4-5 вересня брала участь у боях проти регулярних частин польської армії. 7 вересня зайняла оборону, просунувшись на 30 км углиб польської території.

Тим часом 2-а словацька дивізія перебувала в резерві, а 3-я словацька дивізія «Разус» під командуванням полковника Августина Малара боронила 170-кілометрову ділянку кордону від Старої Любовні до кордону з Угорщиною. Ця дивізія брала участь лише в локальних прикордоннх сутичках, згодом перейшла кордон та до 11 вересня зайняла частину польської території, не зустрівши збройного спротиву.

Фактично бойові дії між словацькими та польськими військами велися лише протягом першого тижня кампанії, однак формально датою завершення конфлікту слід вважати 6 жовтня 1939 року, день, коли німецьке командування офіційно оголосило про перемогу у Польської кампанії. Сукупні втрати словацької піхоти склали 18 осіб убитими, 46 пораненми та 11 зниклими безвісті.

Наслідки[ред.ред. код]

Словаччина в 1941-45рр.

В результаті вторгнення в Польщу Словаччина повернула свої території, втрачені протягом 1920-х та в 1938 році. 7 жовтня було оголошено демобілізацію частин армії «Бернолак». Словацька армія певною мірою відновила свій престиж, втрачений під час словацько-угорської війни в березні 1939.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]