Словінський національний парк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Словінський національний парк
Категорія МСОП II (Національний парк)
Logo Słowińskiego Parku Narodowego.svg
Найближче місто: Леба
Координати: 54°42′22″ пн. ш. 17°14′55″ сх. д. / 54.70611° пн. ш. 17.24861° сх. д. / 54.70611; 17.24861Координати: 54°42′22″ пн. ш. 17°14′55″ сх. д. / 54.70611° пн. ш. 17.24861° сх. д. / 54.70611; 17.24861
Площа: 327,44 км²
Заснований: 1966
Число відвідувачів: 282000 на рік
Країна: Польща
Регіон: Поморське воєводство
Słowiński National Park.svg
Словінський національний парк на Вікісховищі

Словінський національний парк (пол. Słowiński Park Narodowy) — національний парк в центральній частині польського узбережжя Балтійського моря.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Заснований в 1966 році. Розташований в Поморському воєводстві, між містами Леба і Рови. Парк має площу 327,44 км², з яких 215,72 км² припадає на сушу і внутрішні води, а 111,71 км² — на прибережні води Балтійського моря.

Словінський парк включає в себе Гарденьсько-Лебську низовину, гряду кінцевої морени, найвищою точкою якої є пагорб Ровокул висотою 115 метрів над рівнем моря і ряд озер: Лебсько (71,4 км²), Гардно (24,69 км²), Довге-Вєлкє (1,56 км²) і Довге-Мале (0,062 км²).

Характерні риси парку — озера, болота, луки, приморський бір, заболочений сосновий ліс і, перш за все, рухомі дюни. Парк є місцем гніздування і зупинки птахів в період міграцій.

У 1977 році ЮНЕСКО включило парк до мережі світових біосферних заповідників за програмою «Людина і біосфера», а в 1995 році парк був визнаний об'єктом Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення.

Флора[ред.ред. код]

У парку є наступні рослинні угрупування: дюнні, болотні, лучні та лісові, з яких 10% — бори.

В цілому, парк має близько 920 видів судинних рослин, 165 видів мохів, 500 видів водоростей, 250 видів лишайників, 424 видів грибів, з яких 46 перебувають під захистом. До них відносяться, зокрема: плаунець заплавний, ліннея, росичка круглолиста, орхідні, осока піщана, молодильник озерний, морошка.

У грибів під захистом: сморчок, порхавка гігантська, листочня кучерява і веселка звичайна, у лишайників — уснея і бріорія.

Фауна[ред.ред. код]

У парку мешкає 260 видів птахів, з яких 170 тут гніздяться і виводять потомство. На узбережжі спостерігається побережник ісландський, а також турухтан, мартин сріблястий, кульон великий, коловодник звичайний, галагаз звичайний, баранець звичайний, сіра гуска, попелюх, журавель сірий. Проте, в лісі можна побачити такі види птахів, як беркут, скопа, підорлик малий, лунь, шуліка рудий. Зустрічаються також сови — у тому числі пугач звичайний і сич волохатий.

У парку також живуть рідкісні метелики, жуки і колемболи, ропухові і жаб'ячі. Всього представлени 490 видів комах, в тому числі жуки Carabus (15 видів), вусач дубовий малий і жук-відлюдник.

З 10 видів земноводних тут зустрічаються: ропуха звичайна і ропуха очеретяна, жаба трав'яна, жаба гостроморда, ставкова жаба, жаба їстівна, жаба озерна, часничниця звичайна, тритон гребінчастий, тритон звичайний; з 5 видів плазунів: ящірка прудка, ящірка живородна; з тюленевих: фоцена звичайна і тев'як. Поодинокі таки рідкісні види в Європі, як бобер європейський, видра, лисиця звичайна, борсук європейський, заєць сірий, сарна європейська, олень благородний.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 585–586(рос.)