Слов'янський район (Краснодарський край)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Слов'янський район
рос. Славянский муниципальный район
Coat of Arms of Slavyansky rayon (Krasnodar krai).png Flag of Slavyansky rayon (Krasnodar krai).png
Герб Слов'янського району Прапор Слов'янського району
Слов'янський район на мапі Краснодарського краю
Слов'янський район на мапі Краснодарського краю
Адміністративний центр Слов'янськ-на-Кубані
муніципальний район Росія Росія
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 130 287 (2002)
 - густота 30 осіб/км²
Площа
 - повна 2 179 км²
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Дата заснування 1924
Веб-сторінка [1]

Слов'янський район розташований в західній частини Краснодарського краю, в межиріччі гирлових рукавів Кубані. Має кордони з Красноармійським і Приморсько-Ахтарським (по Протоці), Кримським (по Кубані) і Темрюцьким (по єрику Курка і лиманам Жестерської групи) районами. На заході омивається водами Азовського моря.

Площа 2156 км². Населення 44,8 тис. осіб. У складі району налічується 1 селищна і 6 сільських Рад. Адміністративний центр — місто краєвого підпорядкування Слов'янськ-на-Кубані.

Слов'янський район займає центральну частину Кубанської дельти. Рельєф — плоска, майже ідеальна рівнина, складена річковими наносами. Абсолютні відмітки поверхні ледве помітно зменшуються в напрямку з південного сходу на північний захід від 10 м (у Раздерського вузла) до −0,5 м (у Приазовських плавнях). Переважаючими формами рельєфу є сухі річища і прирічищні пасма колишніх єриків, міжпасмові пониження (блюдця, западини і стародавні морські бари, «черепашачі гряди»). У південній частині району розташована острівна піднесеність тектонічного походження — Ханьковська «гора» (25 м). Повсюдно канали, вали, сплановані майданчики (рисові чеки, виїмки ґрунту — кар'єри)

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Слов'янського району формується під впливом двох атмосферних течій: північно-східного (континентального) і південного-західного (морського). Перше приносить холод (взимку), запорошені бурі (навесні) і спеку (влітку), друге — відлига, дощі (у зимовий період), зливи і грози (у літній період). Середня річна температура повітря в районі складає +10°. Найспекотніший місяць — липень (+23°), найхолодніший, — січень (-2°). По кількості опадів (менше 500 мм в рік) район відноситься до числа недостатньо зволожених місць, але близькість Азовського моря, наявність обширних лиманів і неглибоке залягання ґрунтових вод компенсують брак атмосферної вологи.

Гідрографія[ред.ред. код]

Мережа гідрографії Слов'янського району представлена приморськими і внутрішніми водоймищами. До перших відносяться Азовське море, Кубань і Протока, до других — численні лагунні і заплавні лимани, єрики і гирла. Азовське море омиває територію району впродовж 41 км, Кубань — 62 км і Протоки — 128 км. Лимани займають восьму частину площі району, розташовуючись в прибережній смузі Азовського моря (Жестерська, Горьковська і Сладковська групи) і лівобережжі Протоки (Черноєрковська група). До найбільших належать лимани: Восточний (28 кв км), Горький (24 кв км), Солодкий (20 кв км) і Довгий (18 кв км). Єрики (Курка, Чумаків, Терноватий, Берестоватий, Демін) і гирла (Зозулієвське, Солодке, Соляниковське) є каналізованими водотоками.

Ґрунти[ред.ред. код]

Ґрунти Слов'янського району є мозаїчним переходом від дельтових чорноземів, що покривають прирічищні вали Кубані і Протоки поблизу Раздерського вузла, до слаборозвинених утворень Приазов'я. У проміжній смузі поширені лукові, луково-плавневі і плавневі ґрунти. Лукові (алювіальні) ґрунти зустрічаються в заплаві Кубані, в районі станиці Черноєрковськой і в Примор'ї. Властива цим ґрунтам солонцюватість нейтралізується атмосферними опадами. Луково-плавневі ґрунти вистилають простір між Славянськом-на-Кубані і Петровськой. На них добре ростуть зернові (рис). Плавневі ґрунти, представлені декількома солончакуватими диференціаціями, покривають вододіли Черноєрковських лиманів.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Природні ресурси Слов'янського району вельми різноманітні. Надра Кубано-Протоцького межиріччя таять в собі запаси палива (нафта, природний газ), хімічної сировини (йод і броммісткі води), будівельних матеріалів (пісок, глина, морська черепашка — «черепашка»).

Населення[ред.ред. код]

У Слов'янському районі (без адміністративного центру) 44,8 тис. осіб. Переважаюча більшість — росіяни. Окрім них, живуть українці, вірмени тощо. Середня щільність населення 25 осіб на 1 кв км. Найгустіше заселені південна і східна частини району, найменше — лівобережжя нижньої течії Протоки і приморська смуга.

У райні налічують 45 населених пунктів: одне селище міського типу, 3 станиці, 10 селищ, 1 сіло і 30 хуторів. Всі поселення розташовані на прирічищних валах гирлових рукавів і єриків. Найбільш населений пункт району — станція Петровська (10,7 тис), Анастасієвська (9,6 тис) і Черноєрковська (3,0 тис) Близько 2 тис. осіб налічує кожен з хуторів: Бараниковський, Ханьков і Нещадімовський.

Добре розвинені промисловість, сільське і рибне господарство, будівництво і транспорт.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Територія Слов'янського району складаєється з:

  • міське поселення:
  • 14 сільських поселень
    • Анастасіївське сільське поселення — центр станиця Анастасіївська
    • Ачуївське сільське поселення — центр село Ачуїво
    • Забойське сільське поселення — центр селище Забойський
    • Кировське сільське поселення— центр хутір Галицин
    • Коржевське сільське поселення — центр хутір Коржевський
    • Маївське сільське поселення — центр хутір Маївський
    • Петровське сільське поселення — центр станиця Петровська
    • Прибрежное сільське поселення — центр селище Совхозний
    • Прикубанське сільське поселення — центр хутір Прикубанський
    • Протоцьке сільське поселення — центр хутір Бараниковський
    • Рисовое сільське поселення — центр селище Рисовий
    • Сільське поселення Голуба Нива — центр селище Голуба Нива
    • Целінне сільське поселення — центр селище Целінний
    • Чорноєрковське сільське поселення — центр станиця Чорноєрковська

Посилання[ред.ред. код]

Слов'янський район (рос.)