Слуга Божий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Слуга Божий — офіційний титул, який присвоюється померлому католику в період від початку процесу беатифікації до зарахування його до лику блаженних . Перед беатифікацією померлого праведника також можуть іменувати «високоповажний». У загальнохристиянського сенсі, вираз «слуга Божий» використовується як синонім християнина .Не слід плутати цей титул з одним з офіційних титулів Папи Римського «Слуга Слуг Божих» (лат. Servus Servorum Dei).

Стадії канонізації в Католицькій Церкві — Слуга Божий → ПреподобнийБлаженнийСвятий

Беатифікація— акт зарахування особи до лику блаженних. Була визнана офіційною категорією канонічного права папою Урбаном VIII у 1653 році. З VIII століття право беатифікації належить винятково Папі Римському.

Блаженні УГКЦ[ред.ред. код]

Обряд беатифікації Новомучеників УГКЦ відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.

Слуга Божий отець Яким Сеньківський — новомученик УГКЦ.

Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.