Служба Божа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Служба Божа у Церквах східного обряду (Греко-католицькі та православні церкви) відправляється згідно з текстом, авторство якого приписується св. Йоану Золотоустому, або текстом, що приписується св. Василію Великому. Найчастіше у церквах правиться Літургія св. Йоана Золотоустого. Літургія св. Василія Великого відправляється десять разів на рік: в усі неділі Великого Посту, в Великий Четвер і Велику Суботу, на навечіря Різдва Христового і Богоявлення, а також у день св. Василія Великого.

У Церквах латинського обряду богослужіння зазвичай називають месою. В сучасній Католицькій церкві співіснують два чини меси: звичайна (або «післясоборна») і надзвичайна (іноді звана як «тридентська» або «класична»). Літургія на основі римського обряду збереглася в Лютеранській та Англіканській церквах.

В Україну літургічні пісні та читання св. Письма дійшли у 9-му столітті з Візантії у церковно-слов'янському перекладі з часів св. Кирила і Мефодія. Служби складалися також і в Україні, головно для прославлення місцевих святих: св. Покрови, Бориса і Гліба з 11 ст., Теодосія Печерського з 12 ст. та пізніші служби на честь св. Володимира Великого, княгині Ольги, Теодосія Углицького, Йосафата Кунцевича тощо. Служби святим вміщені у т. зв. Мінеях (на кожний день літургічного року), а великоднього циклу — у т. зв. Тріоді (пісна і цвітна Тріодь). Служби недільного циклу і т. зв. загальні служби вміщені в Осьмогласнику (Октоїху) та Загальній Мінеї.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]