Слуква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Слуква
Scolopax rusticola.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Баранцеві (Scolopacidae)
Рід: Слуква (Scolopax)
Вид: Слуква
Біноміальна назва
Scolopax rusticola
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Scolopax rusticola
ITIS logo.jpg ITIS: 176578
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 100826
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Scolopax rusticola

Слуква, або вальдшнеп (Scolopax rusticola) — птах ряду сивкоподібних, родини баранцевих. Довжина тіла 34 — 38 см, вага 200–460 г.

Слуква живиться дощовими червами, комахами, молюсками тощо. Мисливський птах.

Опис[ред.ред. код]

Птах досить великий, розміром з сизого голуба, щільної статури з довгим прямим дзьобом. Довжина тіла 33-38 см, розмах крил 55-65 см, маса 210–460 г.[1][2] Забарвлення захисне — в цілому ржавчатого-бурувате, із чорними, сірими або рудими плямами у верхній частині тіла. Низ трохи блідіший — кремовий або жовтувато-сірий, з чорними поперечними смугами. Таке забарвлення добре камуфлює птицю на тлі торішнього листя. Дзьоб прямий, циліндричної форми, може досягати 7-9 см в довжину. Очі розташовані високо і помітно зрушені назад — так, що круговий огляд збільшується до 360°[3]. Між початком дзьоба і оком є ​​добре помітна темно-коричнева смуга. У верхній частині голови також є одна світла і дві темні поздовжні смуги. Крила широкі і відносно короткі, політ схожий на совиний. Статевий диморфізм не виражений, молоді птахи відрізняються від дорослих лише малопомітною відмінністю в малюнку крила.

Ареал[ред.ред. код]

Улюблені місця слукви — вологі хвойні й листяні ліси[4]. В Україні звичайний гніздовий птах північної частини Полісся, Карпат і Закарпаття; інколи зустрічається в Лісостепу. У межах природного ареалу інші схожі види не зустрічаються. Найближчий вид (а, можливо, і конспеціфічний йому) — Scolopax mira, що мешкає виключно на двох невеликих островах на півдні Японії. Останній виділяється білим кільцем пір'я навколо очей (у звичайної слукви ділянка голої шкіри), темною смугою на хвості і вужчими крилами.

Парування[ред.ред. код]

Навесні, особливо в туманні й дощові вечори, самці виходять на шлюбні польоти. Під час таких спокійних польотів на невеликій висоті над деревами самець слукви через певні інтервали часу кричить «кнортт-кнортт-пісп». Якщо «кнортт» чути здалеку, то високий звук «пісп» лише зблизька[4]. Один самець за вечір робить 2-3 польоти. У квітні польоти закінчуються перед першими жаб'ячими концертами, а в травні перед співами дремлюги[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Killian Mullarney, Lars Svensson, Dan Zetterström, & Peter J. Grant. Птиці Європи = Birds of Europe. — Princeton: Princeton University Press, 2000. — С. 150. — ISBN 978-0-691-05054-6
  2. Рябицев В. К. Птицы Урала, Приуралья и Западной Сибири. — Екаретинбург: Издательство Уральского университета, 2001. — ISBN 5-7525-0825-8
  3. «Woodcock» (англійською). Енциклопедія Британніка онлайн. Архів оригіналу за 2012-02-26. Процитовано 9 вересня 2008. 
  4. а б в (рос.) Карри-Линдал К. Европа. — М.: Прогресс, 1981.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]