Слунь
| — місто — | |||
|---|---|---|---|
| Місто Слунь Grad Slunj |
|||
 |
|||
|
|||
| Координати: 45°06′ пн. ш. 15°35′ сх. д. / 45.100° пн. ш. 15.583° сх. д. | |||
| Країна |  Хорватія |
||
| Жупанія | Карловацька | ||
| Уряд | |||
| - Мер | Іван Боговіч | ||
| Площа | |||
| - Повна | 392 54 км² | ||
| Висота над р.м. | 0 м | ||
| Населення (2001) | |||
| - Усього | 1 776 | ||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||
| Поштовий індекс | 47240 | ||
| Веб-сайт: [1] | |||
|
|
|||
.gif)
Слунь (хорв. Slunj ) — місто в Хорватії, в Карловацькій жупанії. Населення - 1 776 чоловік у самім місті й 6 096 чоловік в адміністративному районі із центром у Слуні (2001). 87 % населення - хорвати, 9,4 % - серби.
Зміст |
Загальні відомості [ред.]
Слунь розташоване в гористому регіоні за 30 кілометрів на північ від національного парку Плітвіцькі озера і за 15 км на захід від кордону з Боснією і Герцеговиною. Через місто протікає ріка Корана, у межах міста в неї впадає невелика ріка Слунчиця (Слушниця). Через Слунь проходить важлива автодорога Карловац - Кнін.
Околиці міста дуже мальовничі. Там багато водоспадів на Слунчиці й Корані, що привертають увагу туристів. Відомий австрійський письменник Гайміто фон Додерер в 1963 році випустив у світ роман "Слунські водоспади" (нім. Die Wasserfälle von Slunj). Крім того, відомою визначною пам'яткою міста є стародавні водяні млини, багато з яких побудовано ще у 18 столітті.
Демографія [ред.]
За переписом 2001 року, налічується 6096 мешканців. [2].
- Хорвати: 5305 (87,02%)
- Серби: 575 (9,43%)
- Інші: 216 (3,55%)
Перед тим як Хорватія стала незалежною, сербів було більше. Тоді етнічний склад був таким:
| Рік перепису | Загальне населення | Хорвати | Серби | Югослави | інші |
|---|---|---|---|---|---|
| 1991 | 18 962 | 12 091 (63,76%) | 5540 (29,21%) | 239 (1,26%) | 1092 (5,75%) |
| 1981 | 21 732 | 13 025 (59,93%) | 6412 (29,50%) | 1815 (8,35%) | 480 (2,20%) |
| 1971 | 25 835 | 16 037 (62,07%) | 9383 (36,31%) | 206 (0,79%) | 209 (0,80%) |
Слунь (населення міста) [ред.]
- 2001. - 1776
- 1991. - 2026 (Хорвати - 1149, Серби - 582, Югослави - 105, інші - 190)
- 1981. - 1968 (Хорвати - 1038, Серби - 561, Югослави - 338, інші - 31)
- 1971. - 1858 (Хорвати - 1134, Серби - 594, Югослави - 82, інші - 48)
Історія [ред.]
Уперше Слунь згадано в 12 столітті під назвою "Словін град" (хорв. Slovin grad). В XV сторіччі тут споруджено фортецю родини Франкопанів. Поряд із нею в той же час заклали францисканський монастир. В 16 столітті Слунь розорила турецька навала, а згодом він став одним із укріплених постів Військового кордону, особливої області, яку Габсбурги створили для захисту від турків. Наприкінці 17 століття Слунь цілковито перебудували, і це планування збереглося до наших днів.
Під час війни за незалежність Хорватії історичному центру міста завдано значного збитку. Відбудовчі роботи тривали кілька років після закінчення війни.
Посилання [ред.]
|
||||||||
