Слух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема будови вуха людини

Слух — одне з зовнішніх чуттів, що дає можливість сприймати звуки, мову за допомогою спеціального органа — вуха.

Звуки змушують коливатися барабанну перетинку, яка передає коливання у внутрішнє вухо. Інформація про коливання потрапляє в мозок, який розпізнає різні звуки. Людина чує звуки частотою від 16 Гц до 20 кГц.

Деколи вуха закладає. Тиск повітря змінюється і вуха не встигають відразу до цього пристосуватися — тому що тиск є різним з зовні барабанної перетинки і в середині. У момент вирівнювання тиску у вухах чується хлопок.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Цвикер Э., Фельдкеллер Р., Ухо как приемник информации, пер. с нем., М., 1971;
  • Физиология сенсорных систем, ч. 2, Л., 1972, гл. 4—13;
  • Сомьен Дж., Кодирование сенсорной информации в нервной системе млекопитающих, пер. с англ., М., 1975;
  • Bekesy G. von, Experiments in hearing, N. Y. — Toronto, 1960;
  • Basic mechanisms in hearing, ed. A. R. Moller, L. — N. Y., 1973;
  • Foundations of modern auditory theory, v. 1—2, N. Y. — L., 1970—72.


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.