Сліпак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сліпак
Період існування: ранній міоцен - нині
сліпак звичайний Spalax microphthalmus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Гризуни (Rodentia)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Надродина: Мишуваті (Muroidea)
Родина: Сліпакові Spalacidae
Підродина: Spalacinae
Gray, 1821
Рід: сліпак Spalax
Gueldenstaedt, 1770
Види
Spalax arenarius
Spalax carmeli
Spalax ehrenbergi
Spalax galili
Spalax giganteus
Spalax golani
Spalax graecus
Spalax judaei
Spalax leucodon
Spalax microphthalmus
Spalax munzuri
Spalax nehringi
Spalax uralensis
Spalax zemni
Синоніми
Nannospalax Plamer, 1903

Сліпак, іноді Зінське щеня (Spalax) — рід гризунів родини сліпакових (Spalacidae). У степових районах сліпаків найчастіше називають «кротами», рідше «сліпцями».

Морфологія[ред.ред. код]

Довжина тіла 20 — 35 см, хвіст дуже короткий, очі нерозвинені, сховані під шкірою: зовні видні тільки сліди зростання повік у суцільну складку.

Поширення і біологія[ред.ред. код]

Спосіб життя сліпака підземний: Сліпак риє розгалужені системи підземних галерей, в яких живе сам і які слугують середовищем існування багатьох інших видів тварин — комах, ропух тощо. Живиться цибулинами і корінням рослин. Поширені сліпаки переважно в лісостепу і степу.

Систематика[ред.ред. код]

Розрізняють щонайменше 6 видів, у тому числі 4 види у складі фауни України. При широкому розумінні обсягу цього роду (тобто вкл. групу Nannospalax) видовий обсяг роду зростає до 13 видів.

1) види роду Сліпак у вузькому розумінні (Spalax sensu stricto)

поширення цієї групи видів обмежено північним Паратетісом — від Прикарпаття до Південного Уралу на північ від Чорного, Азовського і Каспійського морів.

2) Види роду Nannospalax, яких часто вкл. у склад Spalax (принаймні як окремий підрід):

Поширення цієї групи видів пов'язано переважно з Балканами, Малою і Передньою Азією, Закавказзям; загалом на південь від Чорного, Азовського і Каспійського морів. один з видів проник у північно-західне Причорномор'я і, зокрема, поширений в Одеській області (на північ до Буковини і на схід до Південного Бугу).

Роль у природі й охорона[ред.ред. код]

Втрата видів сліпаків веде до деградації степових комплексів, зокрема й зникнення ковилового степу (куртини ковили звичайно ростуть на старих кротовинах) сліпаків).

Більшість видів фауни Європи (і України) включена до «червоних» преліків, у тому числі 3 види до Червоної книги України (2009).

Сліпак в Україні[ред.ред. код]

В Україні поширені 4 види:

Ще один вид, який часом відносять до цього роду, представляє рід Nannospalax (інколи як підрід): сліпець понтичний (Nannospalax leucodon Nordm.), поширений у півд.зах. частині Дністро-Бузького межиріччя.

Найвідоміші в Україні дослідники[ред.ред. код]

Найвизначніші огляди і ревізії сліпаків (Spalax s. l.) фауни України та суміжних країн підготовлено Лайошом Мегеєм (Mehely, 1909), Євдокією Решетник (Решетник, 1941), Катериною Янголенко (1965) та Вадимом Топачевським (Топачевский, 1969).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.