Сліпий метод друку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
  1. Ariana Grande.jpg

Сліпи́й метод набору або ж десятипальцевий метод друку  — набір тексту «наосліп», тобто не дивлячись на клавіші друкарської машинки або ж кнопки комп'ютерної клавіатури. При цьому використовуються усі десять пальців рук, хоча можливе застосування і меншого числа пальців iснує вже більше 120 років. У XIX-XX століттях його навчали друкарок і секретарів, що збільшувало продуктивність їх праці та зменшило сферу застосування стенографії. З поширенням персональних комп'ютерів його почали вивчати і прості користувачі ПК з допомогою спеціалізованих комп'ютерних програм. Історія виникнення десятипальцевий метод на- бирання н аклавiатурi Сліпий метод набору розроблено Франком Едгаром Макгурріном, стенографістом суду з Солт-Лейк-Сіті. 25 липня 1888, він, будучи єдиною відомою людиною використовуючи даний метод, — здобув вирішальну перемогу над Луїсом Тробом, який користувався восьмипальцевим зрячим методом друку. Результати їх першого змаганням з друкування в Цинциннаті з'явилися на титульних аркушах багатьох газет: Макгуррін виграв 500 доларів (у перерахунку по індексу споживчих цін на 2008 рік — 11 675 доларів). Перемога викликала широкий інтерес і до сліпого методу друку, і до друкарських машинок — це насправді був день народження сліпого методу друку, на підставі якого надалі будувалися й інші методики набору «наосліп».

Сліпий метод набору в літературі[ред.ред. код]

Сліпий метод друку згадується вже через три роки після того змагання в книзі Артура Конан Дойля:

— Ви не знаходите, — сказав він, — що при вашій короткозорості утомливо так багато писати на машинці?

— Спочатку я втомлювалася, але тепер друкую сліпим методом, — відповіла вона.

Артур Конан Дойль. Пригоди Шерлока Холмса. Встановлення особи (1891)

Розкладка клавіатури[ред.ред. код]

Розкладка клавіатури — форма, розміри і взаємне розташування клавіш на клавіатурі (механічна розкладка) — це, здебільшого, відноситься до службових клавішах, так і маркування клавіш відповідними знаками (візуальна розкладка) — цифри, букви і додаткові символи. Хоча зараз розкладки й стандартизовані, однак і та і інша можуть мати деякі (часом і суттєві) відмінності від клавіатури до клавіатури, ускладнюючи, тим самим, звикання і швидкісний набір. Зазвичай середній ряд у клавіатури іменується домашнім поруч або клавіші ФІВА ОЛДЖ, над якими і розташовуються при друку наосліп вісім пальців (великі над пробілом). Більшість комп'ютерних клавіатур мають виступи у вигляді крапок або смужок на тих клавішах, де повинні знаходитися вказівні пальці (F / J в англійській розкладці QWERTY, А / О в українській розкладці ЙЦУКЕН). Таким чином, людина, що набирає текст, може на дотик визначити правильне (над домашнім рядом) положення пальців.

Перехід користувача з одного розкладки на іншу (наприклад з QWERTY на Dvorak) часто вимагає значних зусиль по перенавчанню. Максимальна швидкість набору часто може досягатися тільки на одній розкладці.

Швидкість набору тексту[ред.ред. код]

Швидкість друку залежить від часу тренувань і від персональної схильності (будова рук, стан нервової системи тощо). Звичайний навчений користувач досягає при проходженні «10-хвилинного-тесту» швидкості від 200 до 400 ударів на хвилину. На національному змаганні в Німеччині була досягнута швидкість 750 ударів / хвилину, а на інтернаціональному — 900 ударів / хвилину (на тренуванні — понад 1200 ударів / хвилину). Вважаються також удари і по регістрових клавішах, і по інших клавішах (наприклад, у французькій — клавіші наголосів).

Навчання сліпому методу[ред.ред. код]

Позиція пальців під час друку сліпи методом набору

Друкування сліпим методом на комп'ютерній клавіатурі. У зв'язку з широким розповсюдженням комп'ютерних технологій, робота за комп'ютером (через взаємодію за допомогою його засобів введення, найпоширенішими з яких є клавіатура і миша) стає необхідним і повсякденним завданням. Проте звичайним при початковому вивченні комп'ютера є т. зв. «Зрячий» або «двопальцевий» метод набору, «знайти і натиснути», коли набір тексту здійснюється, відшукуючи кожен наступний символ щоразу заново, візуально, орієнтуючись по маркуванню на клавішах (що значно уповільнює набір, але, з іншого боку, — не вимагає ніякої попередньої підготовки користувача). Навчання ж «сліпому» методу може (в деяких випадках — менш ніж за місяць щоденних півгодинних тренувань), при сприятливих умовах (здатність до навчання сліпому методу сильно залежить від психофізіологічних особливостей кожної конкретної людини), дозволить вводити текст «наосліп», швидко і безпомилково. Таким чином, витративши якийсь час, людина набуває вміння, яке може заощадити їй велику кількість часу при роботі з клавіатурою і комп'ютером. При сліпому методі друку більший упор робиться на м'язову пам'ять і тактильні відчуття пальців, ніж на зір. Однак цей метод вимагає спеціального навчання, для чого існують курси машинопису, а також паперові та інтерактивні комп'ютерні самовчителі. У навчанні сліпому методу предметом вивчення є не розташування букв і клавіш на клавіатурі, яка сама по собі запам'ятовується досить просто, а рухи пальців, які необхідно з'єднати в підсвідомості з певною буквою або знаком. Цих рухів три види: Удар по клавішах з вихідних позицій (ФІВА ОЛДЖ). Рухи від клавішею вихідних позицій до інших клавішах тієї ж зони і удар по ним. Рухи від будь-якої клавіші до будь-якої клавіші тієї ж зони і удар по цих клавішах. Останній тип рухів найбільш складний, і часто не дається в навчальних курсах безпосередньо, маючи на увазі те, що цей тип рухів виробляється сам в процесі застосування навичоркки. В процесі розробки даних типів рухів, відбувається вивчення розташування клавіш (розкладки). На думку переважної більшості авторів, потрібно категорично заборонити підглядання на клавіатуру не тільки в тих випадках, коли «засліплена» клавіатура, але і в тих випадках, коли навчається утрудняється в пошуку букв, мати в полі зору добре видиме зображення клавіатури (на стіні або на екрані дисплея). Тоді як на думку інших, якщо набирати строго по зонам десятьма пальцями навіть в разі підглядання можливе поступове формування навички сліпий друку [8]. При навчанні сліпому методу можна використовувати «порожню» клавіатуру (таку, як Das Keyboard, або заклеївши пластиром або замазавши лаком для нігтів букви на звичайному), це психологічно спрощує боротьбу з підгляданням. Хоча навіть у випадку порожній клавіатури не рекомендується допускати підглядання на рух пальців, це уповільнює утворення зворотного зв'язку заснованої на проприорецептивной чутливості [7]. Зазвичай починають з запам'ятовування місцезнаходження клавіш так званої «основний позиції» — Ф І В А — для лівої руки і О Л Д Ж — для правого. Для полегшення пошуку основної позиції і її тактильного розпізнавання, клавіші А і О, в кириличній розкладці клавіатури, — практично на всіх клавіатурах, позначені маленькими горбиками. Освоїти «постановку пальців» — правильне розташування пальців на клавішах «основний позиції» ряду [9]. Подальше вдосконалення швидкісних навичок — справа часу, наполегливих тренувань або практичної роботи.

Навчальні матеріали[ред.ред. код]

Навчальні матеріали можна розділити на такі групи:

  • Навчальні інструкції, містять інструктаж з побудови графіка навчання, термінів навчання, що містять добірки вправ, і іншу дуже корисну теоретичну інформацію з техніки набору.
  • Клавіатурні тренажери, в тому числі і анлгомовні Ratatype.com, TypingWeb.com, робота на яких може скласти близько половини всіх вправ у навчанні. Їх роль дуже велика, особливо при правильному доборі вправ, так як вони дозволяють відпрацьовувати символи, що рідко зустрічаються, тренувати більш слабкі пальці. Більшість з них сприймається як весела гра і є потужним механізмом утримання багатьох ледачих учнів від ідеї закинути розпочате навчання.
  • Змагання з техніки сліпий машинопису, організовані на спеціальних сайтах. На початкових етапах виконують в основному стимулюючу роль, а для впевнених користувачів служать тренажером для подальшого вдосконалення навички.
  • Метод навчання роботою, без якого даний список був би неповним. Метод полягає у розвитку навичок друку безпосередньо систематичним набором на клавіатурі тексту в процесі необхідної сторонньої друкованої роботи на комп'ютері. З особливостей даного підходу до навчання слід відзначити супутні йому недоліки. Навчалися даними чином часто використовують лише кілька пальців, що в кінцевому рахунку знижує швидкість і безпомилковість набору, призводить до більшого обсягу переміщень кистей рук. Більша частина даних користувачів завдяки цій практиці, в кінцевому рахунку, так ніколи і не навчиться сліпому методу набору, що вийшов метод прийнято називати «полузрячім».

Існує думка, що цій навичці потрібно навчати Сліпий метод в загальноосвітній школі

Література[ред.ред. код]

  • Селезнева Ю. А. Набор текста на ПК: Слепой десятипальцевый метод печати. — СПб.: «Корона Принт», 2005. — 64 с — ISBN 5-7931-0328-7.
  • Бадмаев Б. Ц. Психология и методика ускоренного обучения. -М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. — 272 с. — ISBN 5-691-00102-7.

Посилання[ред.ред. код]