Сліпуноподібні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сліпуноподібні
Стрункий сліпун західний
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Інфраряд: Сліпуноподібні
Cope, 1864
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Scolecophidia
ITIS logo.jpg ITIS: 634389
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Scolecophidia

Сліпуноподібні (Scolecophidia) — інфраряд неотруйних змій підряду Змії ряду Лускаті. Має надродину Сліпунові, в яку входять 30 родів та 352 види.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина представників цього інфраряду коливається від 5 до 97 см. Голова невелика, пласка, має великі щитки, які пристосовані для риття ґрунту. Очі у більшості атрофовані (лише у представників роду Gerrhopilus вони розвиненіші), у низки видів закриті щитками або шкірою, скрізь яку проглядають у вигляді темних плям. Рот знаходиться ближче до черева. Тулуб тонкий, хробакоподібний, стрункий. У деяких видів довжина тулуба до 60 разів перевищує ширину. Структура скелету та внутрішніх органів досить примітивна, мало розвинена або атрофована. Зуби мають лише окремі види. Хвіст зазвичай куций.

Забарвлення спини коричневе, сіре, оливкове, чорне, може бути зі смугами різної кількості, розташування та ширини. Черево біле, кремове, жовтувате.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляють лісисті місцини, савани, луки. Значну частину життя проводять під землею. Активні вночі. харчуються переважно безхребетними, їх личинками або яйцями.

Це яйцекладні змії. Самиці відкладають від 2 до 60 яєць. Деякі види розмножується партеногенетично.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкають на усіх континентах, окрім Антарктиди. Втім у Європі ареал обмежено південною частиною, а в Азії — південною та південно-східною.

Родини[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Самарський С. Л. Зоологія хребетних. — К.: Вища школа, 1967.
  • Шмальгаузен І. І. Походження наземних хребетних. М., 1964.