Смерек (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Село
Смерек
пол. Smerek
стара церква в с. Смерек

Координати 49°10′36″ пн. ш. 22°26′01″ сх. д. / 49.17667° пн. ш. 22.43361° сх. д. / 49.17667; 22.43361Координати: 49°10′36″ пн. ш. 22°26′01″ сх. д. / 49.17667° пн. ш. 22.43361° сх. д. / 49.17667; 22.43361

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Ґміна Тісна (ґміна)
Населення 100 осіб (2006)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код (+48) 13
Поштові індекси 38-608
Автомобільний код RLS
Смерек (Польща)
Смерек
Смерек
Смерек (Підкарпатське воєводство)
Смерек
Смерек

Смерек — село на прадавній етнічній український території. Зараз знаходиться в ґміни Тісна, Ліського повіту Підкарпатського воєводства на південному сході Польщі. Розташоване в долині Солінка гірських пасм Західних Бещад, недалеко від кордону зі Словаччиною.

Село розташоване за 9 км на північний схід від Тісної, за 34 км на півні від Лісько 644 метри над рівнем моря, біля потоків Смерек (Смрек) і р. Ветлина.

Історія[ред.ред. код]

Назва Смерек походить від української назви хвойного дерева "смерека".

Перша згадка в документі 1529 р., як власність роду Балів, на праві волоському. Поселення біля гори Смерек мало стратегічне прикордонне значення для Сяноцької Землі. Поселення, які знаходились поруч - Творильне, Криве, Хмель, Двернік, Ступосяни, Журавин. Пізніше, поруч виникли поселення Ветлина і Яворець.

В вересні 1614 р. в селі були криваві події - місцевий солтис (князь) Петро з купою 98 осіб, напали на села і садиби, і зруйнували його практично повністю. Кілька жителів були вбиті і багато отримали поранення. Не відомо які були мотиви нападу: чи було це актом помсти, або з метою пограбування.

Протягом століть у Смерек було багато власників. На кінець вісімнадцятого століття належав родині графа Лосів.

Церква[ред.ред. код]

Місцева греко-католицька парафія належала до Деканату Балигородського. Церква була дерев'яна парафіяльна Св. Мученика Дмитра. Її було збудовано в 1875 році на місці старої, також дерев'яної. Після ІІ Світової Війни знищена. На церковному цвинтарі довжиною біля 100 м збереглося тільки декілька могил і фрагменти бетонних і кам'яних надгробків.

В 1903 р в селі була побудована мурована капличка, поставлена на пам'ять про відміну панщини, так званий "гроб панщини", де кілька разів на рік відбувались служби під час паломництва. Тепер від неї немає і сліду.

Демографія[ред.ред. код]

В 1881 році у селі проживало 557 мешканців.

В 1921 р. в селі мешкало 647 осіб: 564 греко-католиків, 58 римо-католиків, 8 протестантів, 43 іудеїв i 1 іншого віросповідання.

В 1927 р. жило тут вже 814 осіб,

а в 1943 р. - 869 осіб.

На початок ХХ століття фольварок з 2500 га ялинових лісів, купила віденська торгова компанія, яка протягнула вузькоколійну залізницю до присілку Бескид через потік Смерек, і почала інтенсивну експлуатацію лісів.

Місцеві жителі вважали себе русинами, рідко використовуючи назви "бойки" та "лемки", дослідники вважають, що в селі жили і ті і ті, хоча бойки переважали.

З листопада 1918 по січень 1919 тут існувала Команчанська Республіка.

В 1944 році влада запропонувала 691 особам переселитися до СРСР, але ніхто добровільно не залишив свої батьківські прадавні землі і багато людей втікли в ліс. Злочинна комуністична влада під тиском НКВДистів влаштували облави і мешканців було насильно загнано в товарні вагони і примусово вивезено до СРСР в 1946 р. Село було знищене, залишилось тільки декілька давніх будівель.

Сьогодні через місце старого села пролягає дорога. Немає вже ні будівель садиб, лісопильного заводу, млинів, постоялих дворів і мисливських будиночків, ні співучих птахів...

З 1975 по 1998 рр. адміністративно належало до Кроснянського воєводства.

Зараз у селі мешкає 100 чоловік, переважно переселенців-поляків.

Джерела[ред.ред. код]