Смисл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зміст — значення чогось (слів, дії, стану), його лінгвістичне наповнення, філософська категорія. Смисл — цілісний вміст виразу, що сам визначає значення елементів та частин цього виразу.

У контексті семіотики, проте, суворо розрізняються смисл і значення.

В українській мові має синонім сенс, але на відміну від цього слова смисл є питомо слов'янським словом (навіть позначає букву в слов'янській кирилічній азбуці), і має в українській мові численні однокорінні слова: осмислити, мислений, осмислений, мисленно тощо.

ЗМІСТ є «що» у «як» форми, є те, що наповнює форму і з чого вона здійснюється. Зміст поняття, на противагу його об'єму, є сукупність його ознак, 2) загальна характеристика цінності, значення якої-небудь речі, зокрема в естетиці, вживається як позначення цінного і значущого змісту естетичного предмета, на противагу його формі, 3) в логістиці приналежність «властивості» (якості, відносини) до «матеріального освіти» (предмету, котрий володіє властивостями). Власним, істинним змістом є, напр, приналежність білого кольору снігу. (Буття білизни - снігу), чорний сніг, напр. у випадку, якщо на нього хтось насипав сажу, - невласне, помилковий зміст, тобто, по суті справи, вже взагалі не зміст. Б відповідно до логістикою істина і хибність є предикатами змісту, і тільки такими.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Шаблон:Смисл