Смог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Повітря Пекіну через день після дощу (ліворуч), та в сонячний, але задимлений день (праворуч).

Смог (від англ. Smoky fog, буквально — "димовий туман ") — аерозоль, що складається з диму, туману і пилу, один з видів забруднення повітря у великих містах і промислових центрах.

Інтенсивний смог викликає алергічні реакції, подразнення слизової оболонки, приступи бронхіальної астми, пошкодження рослинності, будівель, споруд.

Етимологія[ред.ред. код]

Вперше термін «смог» був введений доктором Генрі Антуаном де Во (англ. Henry Antoine Des Voeux) у 1905 році в статті «Туман і дим» (англ. Fog and Smoke), написаної для Публічного Конгресу про здоров'я. 26 липня 1905 року лондонська газета Daily Graphic процитувала його: «Він сказав, що немає потреби в науці, щоб зрозуміти, що цей димової туман — смог — породження міста, яке не зустрічається в сільській місцевості» (англ. «He said it required no science to see that there was something produced in great cities which was not found in the country, and that was smoky fog, or what was known as 'smog'»). Наступного дня газета написала, що де Во зробив велику послугу громадськості, увівши новий термін для опису лондонського туману.

Типи смогу[ред.ред. код]

Виділяють три типи смогу:

  • Крижаний смог (аляскинского типу);
  • Вологий зміг (лондонського типу);
  • Сухий, або фотохімічний смог (лос-анджелеського типу).

Крижаний смог (аляскинского типу) — характерний для високих широт в зимовий час при температурі −30-35 ° С і повній тиші. Повітряна пара, що знаходиться в атмосфері замерзає, на ці кристали абсорбується сажа, різні гази, паро-газові суміші, сірчистий ангідрид. Таке хмара висить над населеним пунктом кілька днів.

Найбільш вивчений вологий смог — поєднання туману з домішкою диму і газових відходів виробництва. Лондонський зміг формується при вологості повітря близько 100%, температурі 0°C, тривалої штильової погоді і високій концентрації продуктів згоряння твердого та рідкого палива. Спостерігається частіше в осінньо -зимовий період, характерний для помірних широт з вологим морським кліматом.

Методи боротьби зі смогом[ред.ред. код]

Смог несе велику небезпеку для всієї біосфери . Боротьба з ним — одне з найголовніших завдань у вирішенні екологічного питання. На міському рівні, боротьба зі смогом полягає в прийнятті різних законодавчих заходів, які зобов'язують промислові підприємства строго контролювати викидаються ними речовини в атмосферу, зменшити сумарні викиди від автомобілів, шляхом обмеження їх знаходження в місті, закликами відмовитися від особистого автотранспорту. Основними на сьогоднішній день методами зниження забруднення атмосфери, в тому числі кислото-утворюючими викидами, є розробка та впровадження різноманітних очисних споруд і правовий захист атмосфери .

Ведуться дослідження по зниженню забруднень від вихлопних газів автомобілів. Перспективна заміна бензину в автомобілях іншими видами палива (наприклад, сумішшю спиртів), застосування газобалонних автомобілів, що використовують природний газ, і електромобілів ; Зменшити частку смогу, створювану промисловістю, можна за допомогою пиловловлювачів, якщо обладнати ними підприємства . Ефективно використання спеціальних фільтрів. Переваги фільтрів: висока ефективність по вилученими компонентам (90-98%); простота і компактність ; мінімальний рівень енерговитрат на очистку (від 1,5 до 4,5 кВт / добу); надійність в експлуатації, висока ступінь ремонтопридатності ; мала чутливість до концентраційним коливанням.

Для середніх і малих підприємств енергетики використовувати метод спалювання палива в киплячому шарі, при якому видаляється до 95% діоксиду сірки і від 50 до 75% оксидів азоту. Добре розроблена технологія зменшення вмісту оксидів азоту (на 50-60%) шляхом зниження температури горіння. Використання на електростанціях як паливо природного газу. Реально замінити горючі копалини можуть відновлювані екологічно чисті енергетичні ресурси, такі, як сонячна енергія, вітер, морські припливи, термальні джерела надр Землі. Локальна захист від смогу — особистий внесок людини в очищення повітря і, відповідно, у власне здоров'я . Це досягається принциповим користуванням екологічно чистої технікою та пальним, купівлею безпечних для навколишнього середовища і свого здоров'я господарських засобів. Певну роль може зіграти і зниження споживання енергії.

Методів боротьби є досить багато, але майже кожен з них має свої недоліки, а деякі методи неефективні зовсім. Повністю позбавитися від смогу нам не вдасться, адже для цього потрібно перевести весь транспорт на екологічно чисте паливо, встановити очисні споруди на всіх заводах і фабриках, значно зменшити кількість випаровування шкідливих газів, проте прийняти менш радикальні заходи з очищення біосфери від його шкідливого впливу цілком реально . Найбільші труднощі в дослідженнях щодо зниження забруднення від вихлопних газів викликає зменшення викидів оксидів азоту, які крім освіти кислотних опадів відповідальні за появу фотохімічних забруднювачів (фотохімічний смог) і руйнування озонового шару в стратосфері. Для вирішення цієї проблеми ведуться роботи зі створення різних каталітичних конвертерів, що перетворять оксиди азоту в молекулярний азот.

Створення безвідходного виробництва у всіх галузях промисловості потребує вирішення ряду складних інженерно- технологічних завдань, величезних капіталовкладень. Вміст сірки у викидах можна зменшити, використовуючи низькосірчистої вугілля, а також шляхом фізичної або хімічної його промивки. Але фізичні методи очищення малорентабельні. Хімічний метод очищення: в різних фільтрах і очисники газоподібні продукти згоряння пропускаються через водний розчин вапна, в результаті утворюється нерозчинний сульфат кальцію СаSО4 . Цей метод дозволяє видалити до 95% SО2 , але є дорогим (зниження температури димових газів і зниження тяги вимагає додаткових витрат енергії на їх підігрів ; крім того, виникає проблема утилізації СаSО4) і економічно ефективний лише при будівництві нових великих підприємств.

Див. також[ред.ред. код]