Смолин (Чернігівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Смолин
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Громада Гончарівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1496
Населення 813
Площа 4,567 км²
Густота населення 178,02 осіб/км²
Поштовий індекс 15557
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°17′09″ пн. ш. 31°00′08″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
109 м
Водойми р. Десна
Місцева влада
Адреса ради 15558, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Гончарівське, вул. Танкістів, буд. 11
Карта
Смолин. Карта розташування: Україна
Смолин
Смолин
Смолин. Карта розташування: Чернігівська область
Смолин
Смолин
Мапа
Мапа

CMNS: Смолин у Вікісховищі

Смо́лин — село в Україні, у Гончарівській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 620 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гончарівська селищна громада.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше в писемних джерелах Смолин згадується під 1523 роком[1]. На території села — курган часів Київської Русі (Х-ХІІ ст.), городище і поселення V—VII ст. та Х-ХІІІ ст.

За привілеєм 1496 р. князя Олександра в сельці Смолин на землі Бутовича поселився люд вольний, прихожий. У 1523 р. — 10 димів.

З отпису князя Московського Польському королю 1595 р. «в юлі місяці Лаврін Ратомський кровопролитно воював у Смоленску волость воїнськи обучених литовських людей- острян Єрмолку Білика да Гришку Медведка з товаришами, до 200 людей, бортників, севрюків. які селян смоленських Микільського монастиря побили, рухлядь забрали і хотіли старців повісити. Де це бачено, щоб в перемиря таке робилося. Ти б, Жигимонте король, уняв би Лавріна Ратомського, а острян Біликова і Медведка велів би стратити». Як видно, тоді вже було Смолинська волость.

Між Смолином та Лебедівкою (історична назва - Гнилуша) знаходиться кордон Московського царства і Речі Посполитої - від нього залишилися два насипні вали.

За ленним правом у 1633 р. села Смолов і Максим надано старості чернігівському Мартину Калиновському. За реєстром 1638 р. — 70 димів. На 1640 рік Смолин належав до Чернігівського староства, що видно із судової справи остерського старости Стефана Аксака[2]

Надано гетьманом Виговським у 1659 р. слабинському сотнику Івану Утві 46 дворів. Пізніше маєтність перейшла до родини сотників Домонтовичів. Церква відома з 1666 р. За купчою 1691 р. відомий смолинський отаман Андрій Тукало. У 1732 р. — церква, школа, шпиталь, шинок. Отаман смоленський у 1743 р. — Кіндрат Рашко.

У 1742 році в селі за даними Олександра Лазаревського був водяний млин бунчукового товариша Михайла Домонтовича[3] 1754 року під селом на річці Гулак були дві мельниці бунчукового товариша Володимира Домонтовича, на річці Кривші — мельниця Матвія Домонтовича[4]

У 1866 році — 150 дворів, 1398 жителів, Миколаївська дерев'яна церква, земська школа, бібліотека[5].

1859 року у казеному селі Морівської волості Остерського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1398 осіб (685 осіб чоловічої статі та 713 — жіночої), налічувалось 150 дворових господарства, існували православна церква та 3 винокуренні заводи[6].

В часи козацтва село належало до Слабинської сотні Чернігівського полку.

Земська школа відкрита у 1879 р. , навчалося 50 дітей, опікун- дворянин Микола Домонтович.

У селі на початку 20 століття діяв осередок товариства «Просвіта». У 1924 р.-378 дворів і 1794 жителі.

Спалено під час другої світової війни 374 двори через провокацію місцевих радянських партизан, які стали стріляти з двох кулеметів по відступаючих німцях, пересидівши окупацію в болоті та в лісі.

1973р.-424 двори і 1095 жителів. У 1986 р. після Чорнобиля перенесено виробництво і переселені робітники торфобрикетного заводу з Мньова. Нині - 630 мешканців.

Урочища – Рим (до Андріївки), р. Криченське жерело, Буда, Жеведюха, Ралак, Криничка. Урочище Рим в цьому випадку займало велику територію над Десною від Смолина до Андріївки, Жеведі, Слабина- ціла країна перших сіверян. Очевидно саме маркерний топонім Рим визначав територію першопоселенців- сіверян. Жеведюха- означає жива вода, тут знаходиться цілюща криниця . За переказом її вода повертає втрачений зір.

Готель[ред. | ред. код]

У селищі є готель на 22 особи. Є кафе, більярд, сауна і 2 басейни. Готель за адресою: вул. Спортивна, 3.

Люди[ред. | ред. код]

  • Компанець Микола Прокопович (народився 1937 в Смолині — помер 2017) — український громадський діяч і радянський політик. У 1988—1991 — міністр хлібопродуктів УРСР;
  • Шкурко Анатолій Ничипорович (1924—2019) — народний художник України;[7]
  • Буденний Василь Йосипович (1947) — письменник, викладач Чернігівського національного університету імені Т.Шевченка.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чернгівщина. Енциклопедичний довідник (українська) . Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М.П. Бажана. 1990. с. 751. ISBN 5-88500-011-5.
  2. Кулаковський, Петро (2006). Чернігово - Сіверщина у складі Речі Посполитоїт1618 -1648 (українською) . Київ: "Темпора". с. 229. ISBN 966-8201-17-5.
  3. Записки Черниговского губернского статистического комитета. – Книга 2. – Выпуск 5-6 (російською) . Чернигов. 1872.
  4. Труды Черниговской губернской архивной комиссии. – Выпуск седьмой (російською) . Чернигов.: Чернігівська губернська архівна комісія. 1908 (1906-1908). с. С. 3-52. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  5. Чернігівщина. Енциклопедичний довідник (українська) . Київ: "Українська Радянська Енциклопедія" імені М.П.Бажана. 1990. с. 751. ISBN 5-88500-011-5.
  6. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  7. Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека iм. В.Г. Короленка. libkor.com.ua. Процитовано 2 лютого 2020.

Посилання[ред. | ред. код]