Смородина чорна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Смородина чорна
Смородина чорна
Смородина чорна
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Агрусові (Grossulariaceae)
Рід: Смородина (Ribes)
Вид: Смородина чорна
Біноміальна назва
Ribes nigrum
L
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 78511
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ribes nigrum

Сморо́дина чо́рна (Ribes nigrum L.) Місцеві назви — порічки чорні, смородина. З родини ломикаменевих — Saxifragaceae.

Походження назви[ред.ред. код]

Походить від давньоруського слова «смрад» пор. сучасний «сморід»[1]. У смородині присутня речовина 3-меркапто-3-метилбутанол[2] який також є основною складовою запаху сечі котів і кішок[3].

Ботанічні характеристики[ред.ред. код]

Кущ чорної смородини — 0,6-1,3 м заввишки, з дугоподібними, тонкими, опушеними пагонами. Молоді пагони зеленувато-сірі з невеликими рожево-бурими бруньками. Листки чергові 3-5-лопатеві (6-12 см завдовжки, 3-12 см завширшки), тьмяно-зелені, зверху голі, зісподу залозисті і опушені по жилках. Лопаті широкотрикутні, нерідко середня лопать витягнута, черешки пухнасті. Квітки зібрані в пониклі — 5-10-квіткові китиці (3-5 см завдовжки), квітконіжки злегка опушені. Квітки (7-9 мм завдовжки) з широкодзвоникуватим квітколожем, чашолистків п'ять, червонувато- або жовтувато-сірих, тупих або загострених, відігнутих назовні. Віночок дзвіночкоподібний, п'ятипелюстковий, тичинок чотири-п'ять, маточка одна, зав'язь напівнижня. Плід чорна куляста ягода (близько 10 мм у діаметрі), з характерним запахом і смаком.

Смородина чорна росте в підліску мішаних і листяних лісів, на галявинах, берегових чагарникових заростях, по окраїнах боліт. Зимостійка, тіньовитривала рослина. Цвіте в травні, плоди достигають у липні. Поширена на Поліссі, в Прикарпатті, Карпатах, Закарпатті, в північно-західних районах Лісостепу, а в культурах — по всій Україні.

Практичне використання[ред.ред. код]

Харчова, вітамінозна, ефіроолійна, лікарська, медоносна, фітонцидна рослина.

Вживання в їжу[ред.ред. код]

Ягоди смородини вживають у свіжому вигляді, але основне значення вони мають для переробки. 3 неї виробляють желе, мармелад, начинки для цукерок, варення, джеми, соки, екстракти, вина, лікери й наливки.

Ягоди містять цукри (6-11%), лимонну, яблучну, янтарну кислоти (1,5-3,6%), пектинові, азотисті, дубильні й фарбувальні речовини. За вмістом вітаміну С чорна смородина займає одне з провідних місць (близько 400 мг %), причому при відповідній переробці плодів вміст його майже не зменшується. Крім того, в ягодах містяться вітаміни А і Р.

Як важливе джерело вітаміну С ягоди чорної смородина використовують для одержання різноманітних концентратів, препаратів вітаміну С і одночасно для збагачення аскорбіновою кислотою багатьох харчових продуктів.

Ягоди чорної смородина сушать, маринують, консервують свіжими, подрібнюючи й змішуючи з цукром. Крім харчового і смакового значення, ягоди чорної смородина мають високі лікувальні властивості.

Медицина[ред.ред. код]

У науковій медицині висушені ягоди — Fructus Ribis nigri — використовують як сечогінний, потогінний і вітамінний засіб, а сироп — для поліпшення смаку мікстур. Листки — Folium Ribis nigri містять вітамін С і застосовуються як вітамінний засіб.

У народній медицині ягоди і листки вживають від кашлю, гіпертонії, ревматизму. Ягоди застосовують і як вітамінний, посилюючий апетит засіб, від хрипоти в горлі; листки, ягоди і кору — при порушенні обміну речовин, простуді й коклюші, хворобах сечового міхура і ниркових каменях; свіжі ягоди й відвар гілок — при венеричних і нервових хворобах, сильних головних болях, золотусі. Відвар гілок дають пити і купають у ньому дітей при діатезі і туберкульозі шкіри. Молоді листкові бруньки містять ефірну олію (0,75%) і використовуються для при готування екстракту, який застосовують для ароматизації харчових продуктів і в кондитерській промисловості.

Смородина чорна — добрий весняний медонос, пилконос, відвідується і запилюється тільки бджолами. Медопродуктивність її 30-140 кг/га. Насіння смородина чорної містять жирну олію (16,5%), придатну для харчових і технічних потреб. Ягоди й листки смородина чорної мають антибактеріальні властивості. Фітонциди, що містяться в них, знезаражують оточуюче повітря, а сік ягід зберігає бактерицидні властивості протягом місяця. Кущі смородина чорної рекомендується для присадибних насаджень, а на вологих чорноземних ґрунтах її використовують для створення захисних смуг.

Збирання, переробка та зберігання[ред.ред. код]

Плоди смородини збирають у липні-серпні. Свіжі ягоди переробляють на екстракти, сиропи, різноманітні консерви, пастилу, джем, варення тощо. Сушать при температурі 50-60°. Висушені ягоди пакують і зберігають не більше двох років у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.

Листки збирають влітку, зриваючи їх руками. Сушать з доброю вентиляцією. Сухі листки пакують і зберігають у сухих приміщеннях. Бруньки збирають взимку або навесні до їх розпускання. Для цього зрізують окремі молоді гілки, зв'язують пучки і оббивають бруньки. На решетах бруньки відділяють від домішок і консервують 50-градусним спиртом, заливаючи ним бруньки, упаковані в банки.

Сорти[ред.ред. код]

Гібриди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979

Примітки[ред.ред. код]

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми