Смуга пропускання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Смуга пропускання

Смуга пропускання частот (англ. Bandwith) — діапазон частот, у межах якого амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) акустичного, радіотехнічного або оптичного пристрою є досить рівномірною для того, щоб забезпечити передачу сигналу без суттєвого викривлення його форми.

Основні параметри смуги пропускання[ред.ред. код]

Основні параметри, що характеризують смугу пропускання — ширина смуги і нерівномірність АЧХ в межах цього діапазону.

Ширину смуги зазвичай визначають як різницю верхньої та нижньої граничних частот ділянки АЧХ, на якому амплітуда коливань становить не менше 0,707, нерівномірність АЧХ — у відносних одиницях або в децибелах. Вимоги до смуги пропускання різних пристроїв визначаються їх призначенням (наприклад, для телефонного зв'язку потрібна смуга пропускання 300-3400 Гц, для високоякісного відтворення музичних творів 30-16000 Гц, а для телевізійного мовлення — шириною до 8 МГц). Розширення смуги пропускання дозволяє передати більшу кількість інформації, а ослаблення нерівномірності АЧХ у смузі пропускання покращує відтворення форми переданого сигналу. Іноді смугу пропускання визначають також за фазочастотною характеристикою.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]