Сміла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сміла
Coat of arms Smila.PNG Smela.png
Герб Сміли Прапор Сміли
Фонтан біля міськвиконкому у вечорі
Фонтан біля міськвиконкому у вечорі
Сміла
Сміла на карті Смілянського району
Сміла на карті Смілянського району
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область Черкаська область
Район/міськрада Смілянський район
Рада Смілянська міська рада
Код КОАТУУ 7110500000
Засноване 1542
Статус міста з 1926 [1] року
Населення 68520 (01.01.2011)[1]
Площа 39.85 км²
Густота населення 1720 осіб/км²
Поштові індекси 20700
Телефонний код +380-4733
Координати 49°12′42″ пн. ш. 31°52′23″ сх. д. / 49.21167° пн. ш. 31.87306° сх. д. / 49.21167; 31.87306Координати: 49°12′42″ пн. ш. 31°52′23″ сх. д. / 49.21167° пн. ш. 31.87306° сх. д. / 49.21167; 31.87306
Висота над рівнем моря 101[2] м
Водойма річки Тясмин, Гнилий Ташлик, Сріблянка
Міста-побратими м.Ржев (Росія Росія),
м. Ньютон (США США),
м.Ватутіне (Україна Україна),
м. Ірпінь (Україна Україна),
м.Ковель (Україна Україна),
м.Данилов (Росія Росія),
м.Орхей (Молдова Молдова)
День міста друга неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція ім. Т. Г. Шевченка
До обл./респ. центру
 - фізична 26 км [2]
 - залізницею 24 км
 - автошляхами 30 км
До Києва
 - фізична 165 км
Міська влада
Адреса м. Сміла, вул. Леніна, 37
Веб-сторінка http://smila.ck.ua
Міський голова Решетняк Вадим Володимирович
^ Зазначено рік повторного перетворення на місто. Вперше Сміла затверджена містом у 1793 році. Потім рахувалася містечком до 1926 року.ісп.

Смі́ла — місто на Придніпровській височині, над річкою Тясмин, районний центр Черкаської області. У місті розташований найбільший залізничний вузол Черкаської області станція імені Тараса Шевченка та автошлях ЧеркасиУманьГайсинБрацлав (317 км), збудований під керівництвом інженера Степана Кожум'яки що знаходиться у селі Костянтинівка в 300 метрах від адміністративного поділу між містом та цим населеним пунктом.

До підпорядкування Смілянської міськради входить селище Ірдинівка. В часи Російської імперії — містечко Черкаського повіту Київської губернії.

Міста — побратими[ред.ред. код]

Міста побратими Сміли

Відомі люди[ред.ред. код]

Див. також Категорія:Персоналії:Сміла і Почесні громадяни Сміли

«Небесна сотня»[ред.ред. код]

Не оминув і біль утрат Героїв України, що поклали своє життя за свободу України, так уродженець Смілянського району, що з сім'єю проживав у Смілі Юрій Пасхалін, був учасником Євромайдану та загинув 19 лютого 2014 року за Україну.

Загиблі Герої під час проведення АТО[ред.ред. код]

Під час нападу терористів на комендатуру міста Щастя, що на Луганщині загинув командир підрозділу "Холодний Яр" Євген Войцехівський

В місті народилися:[ред.ред. код]

Герої Радянського Союзу:[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Сміли

Заснування Сміли[ред.ред. код]

Сміла та її околиці були заселені ще здавна, свідчать залишки давніх поселень та численних курганів, виявлених у різних частинах міста та поблизу нього. Два значних древніх городища та 44 кургани вперше були досліджені у 1879-1883 роках О.О.Бобринським, онуком власника Сміли графа Олексія Олексійовича Бобринського. Ці знахідки датуються приналежністю частково до кам’яного віку, частково до бронзового. Офіційна дата народження Сміли 1542 рік. У XVI столітті в документах Великого князівства Литовського зазначено що на місці хутора в 1542 році з'являється поселення Яцькове-Тясмино. Назва Сміла відома з першої половини 17 століття.З назвою міста пов’язана легенда, яку записав граф Л.О.Бобринський: “Якась–то дівчина провела воїнів через важкодоступне болото в тил до ворога. Вони перемогли тьму-тьмущу ворогів у кривавій битві, але дівчину не вберегли. Поховали воїни героїню над Тясмином і назвали її Смілою, а містечко Тясмин на її честь назвали Смілою”.

Гетьманщина[ред.ред. код]

У 1648 — 1667  це сотенне містечко Чигиринського полку. У 1654 році переяславський полковник Павло Тетеря отримав від Російського царя грамоту на місто. В 1658–1659 роках її власником Смілої був полковник Данило Виговський.

За Слободищенським трактатом 1660 року на цих землях відновлена влада Речі Посполитої і Сміла переходить у власність Олександра Конецпольського у складі Речі Посполитої . Постійні битви між поляками, татарами і турками, а також війна із шведами[5] призвели до розорення й спустошення Сміли. (див. Руїна).

У XVII столітті власниками Сміли стають польські князі Любомирські, які в 1742 році побудували дерев'яний замок з валом і частоколом навколо міста.

У 30 — 60 роках 18 століття населення Сміли брало участь у гайдамацькому русі. У 1787 році князь Ксаверій Любомирський продає свої землі навколо Сміли князю Потьомкіну. В 1793 році землі переходять до графа Олександра Самойлова, племінника Потьомкіна. У 1795 році у Смілянських володіннях графа Самойлова мешкає 1747 чоловік осілого населення та 435 неосілих, з них 50 ремісників, 9 шевців, 6 ткачів, 8 кравців. Решта — землероби.

В'їзд у Смілу зі сторони Черкас по дорозі на Умань

Російська імперія[ред.ред. код]

У 1793 році за другим поділом Польші Сміла відходить до складу Російської імперії. У 17931794 роках Сміла — центр однойменного повіту. З 1797 року Сміла - містечко Черкаського повіту Київської губернії.

Сміла у власності роду графів Бобринських[ред.ред. код]

Смілянський костел у ХІХ столітті
Гравюра смілянського костьолу з польського тижневика Tygodnik Ilustrowany

У 1827 році завершено будівництво костелу котре тривало 9 років. Основним «спонсором» будівництва виступив власник села Товста Звенигородського повіту Антон Совецький, який був колишнім хорунжим у польському війську.

У 1838 році Сміла переходить до графині Софії Олександрівни Бобринської (до шлюбу Самойлова). Бобринські збудували у Смілій цукровий завод.

У 1845 році було 8 тисяч жителів, 755 будинків, 60 крамниць, одна корчма, 10 заїжджих дворів; буряко-цукрові, 3 цегельні і 2 винокурних і 2 шкіряних заводи, 10 млинів.

У 1860 році було 12,6 тисяч жителів, 4 православні церкви, католицький костел, каплиця розкольників, синагога, 2 єврейських молитовних будинки. Мировий суд, канцелярія судового допиту, земельна управа, станції — поштова і телеграфна. 176 крамниць, 255 ремісників. Аптека, волосна лікарня на 25 ліжок. Двічі на тиждень — базари, двічі на рік — ярмарки[6]

У 1876 році через місто пролягла залізниця Фастів-Знаменка, відкрито станцію Бобринську.

У 1879 році на 9 фабриках і заводах Сміли вироблено продукції на понад 4 млн карбованців — це більше, ніж того ж року випустило 76 заводів і фабрик Києва[7]. У 1887 році при рафінадному заводі відкрито центральну телефонну станцію.

Мапа Сміли у 1893 році

У 1889 році було 18 великих підприємств, де зайнято 1130 робітників. Працює завод з виробництва гасу для освітлення вулиць.

На початку XX століття в Смілі було 20 тисяч жителів, 23 фабрики і заводи, 13 соборів, церков, молитовних будинків, 10 шкіл, 3 ресторани, 81 купець. Проте 71% селянських господарств — безземельні і малоземельні, а 52% — безкінні.

У 1917 році крім великих цукрового і рафінадного заводів, було кілька дрібних підприємств: механічні майстерні, 6 шкіряних заводів, пивзавод, 2 маслобойні, миловарний, свічковий та жиросальний заводи, вальцовий млин, олійниці. 67 магазинів і пунктів громадського харчування. Чверть усіх вулиць — бруковані.

Покровський собор у Смілі

Українська революція[ред.ред. код]

17 квітня 1917 року, після повалення царського режиму в Російській імперії у Смілі утворився цивільний комітет, комісаром якого став учитель соціал-демократ. Також у Смілі створюються чисельні громадські комітети, котрі виступали за скорочення робочого дня до 8 годин замість 14, розподіл панської землі та інше.

За весь період Перших Визвольних Змагань, які відбувались з 1917 року по 1920 на основній території України, а подекуди тривали й до 1922-1924 років Смілянщина була одним з осередків національного визвольного руху. Серед відомих земляків та особистостей що брали активну участь в Українській революції можна відзначити Якова Водяного котрий був одним із ініціаторів створення Вільного козацтва, яке грало одну з ключових ролей в той період. Також не оминули і визначні історичні події того періоду, більш розширено з цим періодом та його розвитком на Смілянщині можна ознайомитись на сторінці Історія Сміли.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань Сміла входить до складу СРСР.

Перша радянська окупація[ред.ред. код]

З 1923 року Сміла — адміністративний центр однойменного району, а з 1926 року — місто.

Місто не обминув голодомор 1932–1933 років.

Друга світова війна[ред.ред. код]

4 серпня 1941 року 116 стрілецька дивізія Червоної Армії під напором німецьких сил залишила Смілу. За період німецької окупації у місті розстріляно і замучено біля 25 тисяч людей. 29 січня 1944 року військами 2-го Українського фронту, 373-ї Миргородської стрілецької дивізії з міста вигнано німців і відновлено радянську владу.

Друга радянська окупація[ред.ред. код]

В післявоєнний час розвитку Сміли знову був наданий істотний імпульс. Однак з моменту розпаду Радянського Союзу у 1990-х промислове виробництво в Смілі скоротилося на 70%. Одночасно було відзначено скорочення населення на 10%.

Економіка[ред.ред. код]

У Смілі є цукровий комбінат (у 1970 році виготовив 37 000 т цукру і 1 200 т цитринової кислоти), машино-будівний завод (з 1930, основна продукція: машини для цукрової, хлібопекарської і олійно-жирової промисловості), електроремонтний, молоко-консервний завод, броварня, швейна і меблева фабрики. технікум харчової промисловості.

ПАТ "НПП «СЕМЗ»[ред.ред. код]

Один зі зразків продукції, що виготовляється на ПАО "НПП "СЕМЗ" Двигун СТК-45

Також у місті розташовано одне з найбільших машинобудівних підпрємств області - Смілянський електромеханічний завод, що займається ремонтом, розробкою та виробництвом тягових електричних машин.

Цьому підприємству вже майже 140 років. За роки його існування змінився профіль підприємства - від ремонту рухомого складу залізниці, до розробки і виробництва сучасних тягових електричних машин різної потужності.

ТМ "Славна"[ред.ред. код]

Також у місті розташовані виробничі потужності торгівельної марки "Славна". Виробничі потужності складаються з високопродуктивного устаткування, яке розміщене в модернізованих корпусах Смілянської швейної фабрики, пристосованих для випуску медичної продукції одноразового використання. В сучасних цехах, обладнаних автоматизованими лініями, випускається широкий асортимент комплектів одягу, операційних покриттів, медичних інструментів.


ДП "Орізон-Навігація"[ред.ред. код]

Навігаційний пристрій виробництва «Орізон-Навігація»
Навігаційний пристрій виробництва «Орізон-Навігація»

У місті розташоване підприємство «Орізон-Навігація», яке спеціалізується на випуску електронних пристроїв, зокрема випускає компоненти для навігаційної системи ГЛОНАСС.

ТОВ "Еліт"[ред.ред. код]

В 20082009 роках збудовано новий завод з випуску об'ємного морозива Le Jour. Завод належить компанії «Еліт» (торгова марка «Ажур»), яка має також заводи в Луцьку та Криму, і він є другим у світі після норвезького. Морозиво виробляється на обладнанні данської фірми «Тетра-Пак», лінія спроектована для автоматичного безперервного наповнення і заморожування продукту[8].

Фабрика Ажур

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірковано континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами, літо тепле, іноді посушливе. Період з температурою +10 градусів становить 160–170 днів. Річна кількість опадів 450–520 мм. Через місто протікає ріка — Тясьмин, притока Дніпра.[9].


Медицина[ред.ред. код]

В Смілі є наступні заклади з охорони здоров'я:

Освіта[ред.ред. код]

Освіта міста забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти. Діє мережа дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Дошкільні навчальні заклади[ред.ред. код]

У дошкільних навчальних закладах виховуються 2387 дітей, що становить 85% дітей від 1 до 6 років. Укомплектовано 36 груп компенсуючого типу: 25 - логопедичні, 2 - для дітей з вадами зору, 3-опорно-рухового апарату, 1 - із затримкою психічного розвитку, 5 - санаторних груп для дітей з малими та затухаючими формами туберкульозу.

  • Дошкільний навчальний заклад № 1 (вул. Невського, 11 )
  • Дошкільний навчальний заклад № 2 (вул. Косіора, 42 )
  • Дошкільний навчальний заклад № 7 (вул. Блюхера, 13 )
  • Дошкільний навчальний заклад № 8 (вул. І.Франка, 19 )
  • Дошкільний навчальний заклад № 11 (вул. Кам’янська, 8 )
  • Дошкільний навчальний заклад № 12 (вул. Павлова, 32 )
  • Дошкільний навчальний заклад № 17 (вул. Косіора, 50 )
  • Дошкільний навчальний заклад № 18 (вул. Чкалова, 16 )
  • Дошкільний навчальний заклад № 19 (вул. Мазура, 23-а)
  • Дошкільний навчальний заклад № 21 (вул. 40 років Перемоги, 28 )
  • Дошкільний навчальний заклад № 23 (вул. Мічуріна, 42)
  • Дошкільний навчальний заклад № 24 (провул. Краснопресненський, 5 )
  • Дошкільний навчальний заклад № 26 (вул. Кірова, 12 )
  • Дошкільний навчальний заклад № 27 (вул. Б.Хмельницького, 53 )
  • Дошкільний навчальний заклад № 57 (вул. Лобачевського, 1-а )

Навчальні заклади І-ІІІ ступенів акредитації[ред.ред. код]

99,5% учнів шкіл у Смілі навчаються українською мовою. У місті працює одна двомовна школа, яка задовольняє освітні потреби національних меншин. У спеціалізованій школі №5 є 3 класи, у яких 34 учні навчалися російською мовою. Усі учні навчалися у І зміну. 500 учнів початкових класів відвідували 21 групи продовженого дня, із них 390 учнів (13 груп) за рахунок місцевого бюджету, 110 учнів (8 груп) – за кошти батьків. 1748 учнів (67 класів поглиблено вивчають українську та англійську мови, математику, історію України, біологію, хімію, економіку. Профільним навчанням охоплено 100% учнів 10-11-х класів У 12-ти школах введено допрофільне навчання, яким охоплено 610 учнів (25 класів). У місті створена система контролю за якістю освіти, яка дає можливість учням шкіл брати активну участь в олімпіадах, конкурсах. Працює Центр по роботі з обдарованою молоддю, є Положення щодо його діяльності. Центри по роботі з обдарованою молоддю працюють у кожному загальноосвітньому навчальному закладі. На базі усіх шкіл діють консультаційні пункти. Школярі міста у минулому навчальному році стали учасниками понад 50 конкурсів різного рівня. В обласних конкурсах та змаганнях взяли участь 661 учень, перемогу здобули 488 учнів. Учасниками конкурсів та змагань Всеукраїнського рівня та міжнародного рівня стали 1493 учні, переможцями - 639 школярів.

  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 (вул. Леніна, 66)
  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 (вул. Невського, 9)
  • Навчально-виховний комплекс “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 – колегіум” (вул. Свердлова, 75)
  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 (вул. Блюхера, 20 )
  • Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 5 (вул. Петровського, 16
  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 (вул.Литвинова, 12 )
  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 (вул.Б.Хмельницького, 51а)
  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10 (вул. Лобачевського, 2а)
  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11(вул. Репіна, 47 )
  • Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 12 (вул. Краснопресненська, 33 )
  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13 (вул. Громова, 71 )
  • Навчально–виховний комплекс “Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15” (вул. Кармелюка, 38)
  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 16 (вул. Північновокзальна, 2 )
  • Навчально-виховний комплекс “Загальноосвітня школа І ступеня - гімназія ім. В.Т.Сенатора” (вул. Свердлова, 125 )
  • Природничо – математичний ліцей (вул. Свердлова, 107 )
  • Загальноосвітня школа – інтернат І-ІІІ ступенів (провул. Краснопресненський, 34 )
  • Спеціальна загальноосвітня школа - інтернат (вул. Свердлова, 240)

Позашкільні навчальні заклади[ред.ред. код]

Активними у конкурсах були і вихованці позашкільних навчальних закладів. Вони взяли участь у 129 конкурсах та змаганнях різних рівнів (міських – 24, обласних – 71, всеукраїнських – 34), у яких вибороли 657 призових місць, із них 177 - перших. 25 гуртківців Будинку дитячої та юнацької творчості взяли участь у 4 змаганнях міжнародного та всеукраїнського рівнів, де здобули 8 перших місць. Лідерами за участю у змаганнях у минулому навчальному році були вихованці ДЮСШ «Олімп». Вони взяли участь у 24 обласних та 17 всеукраїнських змаганнях, де вибороли 106 перших місць.

  • Міжшкільний навчально–виробничий комбінат (вул. вул. Мічуріна, 5)
  • Будинок дитячої та юнацької творчості (вул. 40 років Перемоги, 18 та вул. Свердлова, 124)
  • Дитячо – юнацька спортивна школа “Олімп”(вул. Мічуріна, 42)
  • Стадіон “Юність” (вул. Мічуріна, 41)

Вищі навчальні заклади міста[ред.ред. код]

Також у Смілі є 2 вищі навчальні заклади І рівня актидитації, це:

Варто відзначити, що на базі Смілянського середнього хіміко-технологічного училища(сучасний Смілянський технікум харчових технологій) у 1929 році на його базі був створений цукровий інститут(сучаний Національний університет харчових технологій). Що у 1930 році був переведений до м. Києва і зараз технікум входе до його складу. Також хотілось би пригадати відомих випускників навчального закладу: І.А. Кухаренко – ректор Київського політехнічного інституту, М.Ф. Кулінич – міністр харчової промисловості України та Радянського Союзу, П.Д. Федоров – директор Київського технологічного інституту харчової промисловості у 1947-1962 роках, А.А. Гетьман – академік Санкт-Петербургської Інженерної Академії, В.С. Брюховецький – почесний президент Києво-Могилянської академії, відомі діячі науки – М.О. Архипович, М.М. Пушанко, М.О. Масліков та багато інших.

Також у місті є філії для заочного навчання студентів вищих навчальних закладів:

  • Харківського Національного Університету Внутрішніх Справ
  • Національного університету харчових технологій

Культура[ред.ред. код]

Заклади культури[ред.ред. код]

У місті діє Будинок Культури, що знаходиться у центрі міста за адресою: вул. Свердлова буд. 110. при якому відбуваються різного роду культурні заходи. Це і виступи народних колективів, артистів, гуртів та інше.

Також у місті є дитячі заклади культури, це:

  • Дитяча Школа Мистецтв №1
  • Дитяча Школа Мистецтв №2
  • Будинок Дитячої та юнацької творчості

Музеї[ред.ред. код]

Будівля Смілянського краєзнавчого музею

У Смілі існує краєзнавчий музей, котрий було створено у 25 грудня 1967 року

Експозицію розміщено в трьох залах, де представлено:

Серед унікальних експонатів — скринька зі скла і металу роботи італійських ювелірів XVIII століття, навісний замо́к середини XIX століття, цеглини з будівель графів Бобринських та інші предмети.

Медіа[ред.ред. код]

Серед засобів масової інформації в місті постійно виходять наступні друковані видання:

  • Сміла
  • Смілянські обрії
  • Сміла від А до Я

Існує і міський телеканал "Сміла-TV", який транслюється по кабельній мережі міста. Також є телестудія "Тясмин" що підготовлює новини про місто, які виходять на обласному телеканалі "Рось".

Серед радіоканалів - "Смілянське міськрайрадіо", що проводить трансляцію у міській радіо-кабельній мережі.

Гуртки[ред.ред. код]

Також існують і безліч гуртків, серед яких:


Гурток хореографії та сучасного танцю "Шторм" Хореографічний гурток «Шторм» створено керівником Селівановим Максимом Миколайовичем у 1999 році на базі міського Будинку дитячої та юнацької творчості Смілянської міської ради Черкаської області. Гурток об'єднує вихованців молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

Заняття в гуртку хореографії є ефективною формою роботи у вирішенні завдань як художнього, так і особистого розвитку, громадського і духовного становлення учнівської молоді , сприяють формуванню полікультурної та творчої компетентностей вихованців. Пріоритет хореографічного мистецтва зумовлено його доступністю, масовістю, емоційно-захоплюючими формами творчості.

Гурток працює на засадах особистісно орієнтованого навчання та виховання з урахуванням власного досвіду дітей, -їх і«тереєі-в, уподобань і характеру, -природних задатків і нахилів відповідно до їх індивідуальних можливостей та вікових етапів розвитку

Важливими принципами навчально-виховного процесу в гуртку є його індивідуалізація, добровільність, пріоритет виховання, співтворчість, емоційна привабливість міжособових стосунків з педагогом.

На заняттях гуртка широко використовуються інтерактивні форми роботи: творчі завдання, робота в групах, обговорення у широкому колі, використання мультимедійних засобів, реалізація мистецьких проектів. Селіванов Максим Миколайович є ініціатором і організатором проведення мистецького проекту «10 років ансамблю «Шторм» (2009), який набув широкого резонансу у нашому місті.

Вихованці хореографічного гуртка постійно беруть участь у міських, обласних, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах і фестивалях та демонстрували високі результати.


  • Хореографічний колектив став переможцем обласного огляду-конкурсу «Грайлива веселка» (2005, 2006, 2007);
  • Всеукраїнського фестивалю з сучасної хореографії «Весняний вітер» (2006, 2007, 2008, 2011);
  • Міжнародного фестивалю сучасного естрадного танцю у М.Євпаторія (2007);
  • чемпіонату України з сучасних танців у м.Ялта (2008, 2009,2010);
  • Всеукраїнського фестивалю - конкурсу дитячого та юнацького мистецтва «Штурм» (2010);
  • відкритого чемпіонату України з сучасних танців «Бегущие по волнам» у м. Євпаторія (2010).
  • на рахунку даного творчого колективу хороші результати на змаганнях Кубку Європи зі стріт-дисциплін у м.Ялта (2009) .

У 2013 році "Шторм" виборов друге місце у всеукраїнському фестивалі із сучасної хореографії «Весняний вітер»

Вихованці хореографічного гуртка «Шторм» є постійними учасниками загальноміських культурно-масових заходів до Дня міста, Дня молоді, Дня незалежності України, тощо.

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • Леніну-ковалю встановлена на честь зарахування Леніна Володимира Ілліча почесним ковалем Бобринських майстернь (зараз ПАТ «НПП СЕМЗ»)
  • Пам'ятний знак «Мирним жителям, які загинули від рук німецько-фашистських загарбників та їх прибічників у роки Великої вітчизняної війни 1941–1945 рр. Вдячні нащадки.» Відкрито 29 січня 2010 року.


Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]