Сніжне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сніжне
Snizhn t.png Флаг Снежного.svg
Герб Сніжного Прапор Сніжного
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район/міськрада Сніжнянська міська рада
Код КОАТУУ 1414400000
Засноване 1784
Статус міста з 1938 року
Населення 48485 (01.01.2013)[1]
Площа 18.9 км²
Густота населення 2622 осіб/км²
Поштові індекси 86500-86579
Телефонний код +380-6256
Координати 48°02′22″ пн. ш. 38°46′05″ сх. д. / 48.03944° пн. ш. 38.76806° сх. д. / 48.03944; 38.76806Координати: 48°02′22″ пн. ш. 38°46′05″ сх. д. / 48.03944° пн. ш. 38.76806° сх. д. / 48.03944; 38.76806
Висота над рівнем моря 278 м
Відстань
Найближча залізнична станція Соф'їно-Брідська
До обл./респ. центру
 - фізична 69 км
 - залізницею 133 км
 - автошляхами 76 км
До Києва
 - фізична 655 км
 - залізницею 805 км
 - автошляхами 794 км
Міська влада
Адреса 86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Леніна, 39, 5-41-52
Веб-сторінка Сніжнянська міськрада
Міський голова Доронін Олександр Олександрович

Сніжне́ (до 1864 — Василівка) — місто (з 1938 р.) обласного підпорядкування Донецької області. Населення — 58 578 мешканців.

Кам'яновугільні шахти, промкомбінат, завод хімічного машинобудування, швейна фабрика тощо; 4 проф.-техн. училища, гірничий технікум. Видобуток антрациту почато 1900 року.

Зміни в кількості населення: 1939 — 16 200, 1959 — 68 800, 1970 — 64 000.

Історія заснування[ред.ред. код]

Місто починалося як невелике поселення із назвою Василівка у 1784 році, назване так на честь полковника сотні Донського Козачого війська Васильєва, що тут оселився. Міська легенда засвідчує, що назву «Сні́жне» поселення отримало від самої Катерини ІІ, коли під час однієї зимової подорожі її екіпаж застряг у снігу в одному із численних ярів. Згодом у місцевих говірках закріпився інший наголос, на останньому складі.

У дев'ятнадцятому сторіччі починається вуглевибодування, росте кількість шахт.

Правила напису назви[ред.ред. код]

Місто має назву Сніжне́. Отже, коли назва міста вживається разом з словом «місто», то сама назва не відмінюється за відмінками:

— до міста Сніжне́ — у місті Сніжне́

Але у разі окремого вживання відмінювання має місце.

— до Сніжно́го — у Сніжно́му

Місцеві жителі (переважно з ближчих сіл) часто вживають форму «у Сніжну́»

Друга світова війна[ред.ред. код]

Місто Сніжне захоплено фашистськими військами у жовтні 1941 року. У 1943 році у районі Сніжного протягнувся Міуський фронт (Міус-фронт), його найукріпленіша точка — гора Савур-Могила, розташована за декілька кілометрів від Сніжного, не давала змоги звільнити місто протягом тривалого часу. Дата звільнення — 1 вересня 1943 року (тепер це день міста), всього за вісім днів до звільнення всього Донбасу (08.09.1943).

У культурі[ред.ред. код]

Частина подій фільму «Імпорт Експорт» (2007) відбуваються в Сніжному. Також тут знімався документальний фільм «Копанка номер 8» (2010).

Пам'ятки[ред.ред. код]

Докладніше: Пам'ятки Сніжного

У місті на обліку перебуває 43 пам'ятки історії. Серед осіб, яким присвячено найбільшу кількість пам'яток району, першу позицію традиційно для Донбасу займає В. Ленін — йому в цьому місті встановлено 4 пам'ятники (за цим показником Сніжне займає третю позицію серед міст Донеччини після Донецька та Єнакієвого). 14 пам'яток — братські могили радянських воїнів та партизан.

Люди[ред.ред. код]

У місті народилися:

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Додаткові джерела[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.