Собача кропива п'ятилопатева

Собача кропива п'ятилопатева
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід:	Собача кропива (Leonurus)
Вид:	Собача кропива п'ятилопатева (L. quinquelobatus)
Біноміальна назва
Leonurus quinquelobatus Gilib., 1793
Синоніми
Leonurus villosus Desf. ex Spreng. Leonurus cardiaca subsp. villosus (Desf. ex d'Urv.) Hyl.

Собача кропива п'ятилопатева (Leonurus quinquelobatus Gilib.; Leonurus villosus Desf. ex Spreng.) — квіткова рослина з родини глухокропивових, що поширена в Сибіру, Казахстані, Західній Азії, Європі. Місцеві назви — глуха кропива, сердешник, кропивничок тощо.

Загальна біоморфологічна характеристика

Багаторічна волосиста трав'яниста рослина заввишки 25—200 см. Стебло прямостояче, розгалужене, чотиригранне, як і вся рослина запушене короткими або довгими відстовбурченими волосками. Листки супротивні, черешкові, в обрисі округлояйцеподібні, яйцеподібні або ланцетні, майже до середини п'яти-семи пальчасто-розсічені з серцеподібною основою, знизу — білувато-повстисті. Верхні листки трилопатеві. Квітки неправильні, зрослопелюсткові у пазушних кільцях; зібрані на верхівках пагонів. Чашечка зовні волосиста, трубчасто-дзвоникувата з п'ятьма відстовбурченими колючими зубцями і п'ятьма виступаючими жилками. Віночок блідо-рожевий або рожево-фіолетовий, двогубий, всередині при основі з волосистим кільцем. Верхня губа довгаста, увігнута, нижня трилопатева, з тупими лопатями. Тичинок чотири, маточка одна з верхньою зав'яззю. Плід — розпадний чотиригорішок. Горішки тригранні, зверху плоскі.

Поширення та екологія

Вид поширений у Туреччині, пн.-зх. Ірані, на Кавказі, у Європі, Казахстані й Росії (Сибір і євр. частина).

Росте як бур'ян на лісосіках, лісових культурах, у розсадниках, на узліссях мішаних і листяних лісів, біля лісових доріг і жител. Світлолюбна рослина. Цвіте у червні — липні.

Глуха кропива поширена по всій Україні. Заготівля можлива у Хмельницькій, Вінницькій, Київській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Харківській, Донецькій областях. Запаси сировини значні.

Практичне використання

Лікарська, медоносна, жироолійна, волокниста, фарбувальна рослина.

У науковій медицині використовують верхівки квітучої рослини — Herba Leonuri. Настій собачої кропиви використовується при серцево-судинних неврозах, кардіосклерозі, стенокардії, міокардиті, склерозі мозкових судин, початковій стадії гіпертонії, легких формах базедової хвороби, при епілепсії. У траві собачої кропиви містяться алкалоїди, сапоніни, органічні кислоти, ефірна олія, флавонові, дубильні та інші речовини.

У народній медицині собачу кропиву використовують при послабленні серцевої діяльності, неврозі серця, шлунково-кишкових та нервових хворобах, головних болях, катарах легень, при застарілому кашлі. Нею лікують ревматизм, водянку, астму, істерію і переляки, застосовують як сечогінний засіб і засіб, що регулює менструальний цикл. Листки собачої кропиви разом з листками кропу прикладають при грудниці, використовують від кашлю, серцебиття і судоми.

Собача кропива — добрий літній медонос і пилконос з тривалим періодом нектаровиділення. Нектар високоцукристий, прозорий, з легким запахом. Концентрація цукру в ньому 36%. Медопродуктивність 240–300 кг з 1 га. Мед світлий, прозорий, зі специфічним, але не різким запахом.

У насінні собачої кропиви міститься жирна олія (до 30 %), яка швидко сохне і придатна для технічних потреб — виготовлення лаку для просочування тканин і паперу з метою надання їм водонепроникності. 3і стебел собачої кропиви одержують волокно. За якістю волокна вона не поступається перед льоном і китайськими коноплями — рамі. Трава дає темно-зелену фарбу.

Збирання, переробка та зберігання

Збирають верхівки квітучих стебел (30—40 см завдовжки), зрізуючи їх серпами або ножицями. Сушать у затінку або на горищах під залізним дахом, розстилаючи тонким шаром на папері або тканині, періодично перемішують. Висушену траву пакують у мішки або тюки вагою по 10, 25 і 50 кг, зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання — три роки.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України

Джерела

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.

Посилання

• Собача кропива п'ятилопатева // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 406. — ISBN 5-88500-055-7.
• Leonurus quinquelobatus. Türkiyebitkileri.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30.10.2021. (англ.)
• Leonurus quinquelobatus. Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30.10.2021. (рос.)