Кліщ собачий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Собачий кліщ)
Перейти до: навігація, пошук
Кліщ собачий
Ixodes ricinus повний вигляд
Ixodes ricinus повний вигляд
Вигляд зблизька
Вигляд зблизька
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Павукоподібні (Arachnida)
Підклас: Кліщі
Ряд: Ixodida
Leach 1815
Родина: Іксодові кліщі (Ixodidae)
Рід: Ixodes
Вид: Собачий кліщ (I. ricinus)
Біноміальна назва
Ixodes ricinus
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ixodes ricinus
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 34613
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ixodes ricinus

Собачий кліщ (Ixodes ricinus) — кліщ з родини Іксодових кліщів. Звичайний в Європі.[1]

Є перенощиком хвороби Лайма та кліщового енцефаліту в людей[2] і вертячки овець[3].

Морфологія[ред.ред. код]

Довжина тіла голодних кліщів до 6-8 мм, сита самка може досягати 2-3 см у довжину. Тіло (ідіосома) овальної форми, несегментоване. Хоботок (гнатосома) складається із основи, пари хеліцер, непарної зазубленої пластинки — гіпостому і чотиричленних пальп, за допомогою яких вони вибирають місця присмоктування. Спинний щиток у самок, личинок і німф покриває тільки передню частину спинки, у самців спинка вкрита щитком цілком.

З черевного боку в передній третині тіла розташований статевий отвір, у задній третині — анальний отвір. Характерна дугоподібна борозна, що охоплює отвір спереду і закінчується у задньому кінці тіла (анальні стулки). Середня кишка у самок має велику кількість виростів, що закінчуються сліпо і є резервуарами для випитої крові.

На кінцях лапок знаходиться пара кігтиків і присосків.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Мешканці лісів, пасовищ, луків. Активні з ранньої весни до пізньої осені, паразитують на великих і дрібних наземних хребетних. Жертву знаходять за допомогою термо-, вібро- і хеморецепторів. Тривалість кровоссання в самки кілька днів (від 6-7 до 16 днів), у самця менше. Сита самка відкладає в щілини, тріщини кори дерев від 100 до 10000 яєць, після чого гине. Через 2-4 тижні із яєць виходять личинки розміром 0,6-0,8 мм, що відрізняються 3-ма парами ходильних ніг, відсутністю дихальної і статевої систем. Вони живляться кров'ю 2-4 дні, згодом перетворюються на німф, що мають дихальну систему і 4 пари ходильних ніг. Німфи після 3-5 денних кровоссань перетворюються у статевозрілі форми. Тривалість циклу розвитку залежить від можливості кровоссання, температури.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Mangold AJ, Bargues MD, Mas-Coma S (1998). «18S rRNA gene sequences and phylogenetic relationships of European hard-tick species (Acari: Ixodidae)». Parasitol. Res. 84 (1). с. 31–7. doi:10.1007/s004360050352. PMID 9491423. 
  2. Lindgren E, Tälleklint L, Polfeldt T (2000). «Impact of climatic change on the northern latitude limit and population density of the disease-transmitting European tick Ixodes ricinus». Environ. Health Perspect. 108 (2). с. 119–23. doi:10.2307/3454509. PMID 10656851. 
  3. (pdf) Louping ill, Center for Food Security and Public Health, College of Veterinary Medicine, Iowa State University, 2005-08-05, http://www.cfsph.iastate.edu/Factsheets/pdfs/louping_ill.pdf 

Посилання[ред.ред. код]