Соболєв В'ячеслав Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вячеслав Олександрович Соболєв
Народився 11 січня 1972(1972-01-11) (52 роки)
Єнакієве, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність економіст, політичний діяч, підприємець
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
У шлюбі з Інна Олексіївна Вільчинська
Світлана Борисівна Шпігель
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соболєв.

Со́болєв Вячесла́в Олекса́ндрович (нар. 11 січня 1972, Єнакієве) — український економіст, кандидат економічних наук; підприємець; директор дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України», заступник голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Життєпис[ред. | ред. код]

1979—1986 — навчався в школі № 1 Єнакієвого, 1986—1989 — навчався в спортивному інтернаті в Харкові. Майстер спорту, багаторазовий призер і переможець першості СРСР з велоспорту.

2000—2002 — навчання у Донецькому університеті економіки та торгівлі, здобув спеціалізацію «Менеджмент організацій».

Вищу освіту здобув у Харківському інституті фізичної культури і спорту, У 1992 році перевівся до Донецької філії Дніпропетровського інституту фізкультури і спорту. Здобув кваліфікацію спеціаліста — викладач фізичної культури, тренер. Учасник сквош-клубу Viccourt, переможець клубного конкурсу «Визнання року — 2004» у номінації «Любитель року»[1], учасник турніру «Лютневий тріумф — 2008»[2], дворазовий переможець турніру «Різдвяна зірка» (2008, 2010 рр.)[3].

1992 року жив у Донецьку. 1997 відкрив перший магазин «Обжора», а згодом організував однойменну торговельну мережу.

2005 — отримав ступінь Кандидата економічних наук зі спеціальності «Економіка, організація і управління підприємствами». Доктор філософії. Вчене звання-академік Академії економічних наук України. 

Грудень 2007 — січень 2010 — навчався в докторантурі за спеціальністю «Економіка та управління підприємствами» Донецького університету економіки і торгівлі.

2010 — отримав ступінь доктора економічних наук.

Замах[ред. | ред. код]

1 грудня 2019 на Соболєва було скоєно напад, в результаті чого загинув трирічний син політика. Того ж вечора було затримано підозрюваних[4].

4 грудня політик назвав 7 людей, яких він вважає за ймовірних замовників замаху[5]. Того ж дня було заарештовано Андрія Лаврегу, який за даними слідства міг бути винним у вбивстві сина політика. Андрій був снайпером-добровольцем в АТО[6]. Суд відбувався в закритому режимі, Андрію оголосили про підозру в умисному вбивстві малолітньої дитини й призначено два місяці тримання під вартою без права на внесення застави[7].

17 грудня в прокуратурі Києва заявили, що встановили організатора замаху, це 25-літній громадянин РФ, який для виконання замаху винайняв 20-літнього військового, що раніше брав участь в АТО як снайпер. За даними прокуратури, за замах виконавець мав отримати 40 тис. $[8].

4 січня 2020 суд звільнив з-під варти двох учасників злочинного угруповання під керівництвом Юсупа Абуєва (Росія): Гелані Межиєва та Павла Нікіфорова. Колишнього правоохоронця, що фігурує у справі, Олексія Величка, було переведено на цілодобовий домашній арешт, а розгляд справи щодо його колеги Дмитра Онуфрієнка було перенесено через відсутність адвоката[9].

3 червня Інтерпол оголосив у розшук росіянина Юсупа Абуєва (н. 27.02.1994 в Красногорську Московської області), який є підозрюваним в організації замаху на Соболєва і у вбивстві його 3-річного сина[10] Абуєв підозрюється у здійсненні вбивства за попередньою змовою[11].

25 грудня один з обвинувачених, Андрій Лаврега, зізнався у підробці документів, необережному поводженні зі зброєю, вбивстві дитини з необережності, але заперечив замах на життя Соболєва[12].

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • 1994—1997 рр. — директор ТОВ «Інтер-Стар»[13].
  • 1997—2003 рр. — заступник директора ПП «Магазин Вікторія».

2003—2005 рр. — асистент кафедри «Маркетингу і комерційної справи» Донецького університету економіки та торгівлі.

Політика[ред. | ред. код]

2002 — обраний депутатом міської ради по виборчому округу № 64 (Петровський район р. Донецька) від районної організації партії «За єдність, злагоду та відродження». У Донецькій міськраді Соболєв очолив Комісію з питань підприємництва, торгівлі, громадського харчування та надання послуг населенню. З квітня 2005 року був заступником мера Донецька з питань діяльності виконавчих органів влади.

З травня 2006 р. по вересень 2007 - працював у Раді національної безпеки та оборони України (РНБОУ) державним інспектором у відділі проблем інформаційної безпеки управління державної та інформаційної безпеки.

2010—2011 — заступник голови правління, а пізніше і голови правління НАК «Нафтогаз України».

2015 — став депутатом Київської обласної ради[17] від Блоку Порошенка.

ТОВ «Обжора»[ред. | ред. код]

Перший донецький супермаркет з'явився 1997 р., а слідом за ним, відкрилися і ще декілька. Головним засновником ТОВ «ТС „Обжора“» був Вячеслав Соболєв.

2007 року Соболєв продав мережу супермаркетів «Обжора»[18].

Родина[ред. | ред. код]

Перша дружина, Інна, вдова донецького кримінального авторитета[19].

Друга дружина Світлана, колишня дружина російського співака Миколи Баскова та донька російського сенатора та фармацевтичного магната Бориса Шпігеля[19].

В серпні 2016 р. народився молодший син Олександр. Загалом в нього було п'ятеро дітей: старший син, дочка Світлана, син Давид, дочка Ніна та син Олександр.

Син Олександр загинув у трирічному віці 1 грудня 2019 року під час замаху на його батька. Його хрещеною матір'ю була українська співачка Ірина Білик[19].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Любитель года» — Вячеслав Соболев. Архів оригіналу за 23 лютого 2010. Процитовано 5 березня 2010.
  2. ↑ Вячеслав Соболев (4-е место). Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 5 березня 2010.
  3. ↑ Вячеслав Соболев открыл сезон. Архів оригіналу за 2 травня 2010. Процитовано 5 березня 2010.
  4. ↑ Замах на Соболєва: поліція знайшла зброю. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 2 грудня 2019.
  5. ↑ Соболєв назвав ймовірних замовників замаху на нього. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  6. ↑ Почав воювати в 17 років. Що відомо про добровольця, якого називають підозрюваним у вбивстві дитини Соболєва в Києві. nv.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 4 грудня 2019.
  7. ↑ Суд арештував підозрюваного у вбивстві сина Соболєва. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  8. ↑ Слідство встановило організатора замаху на депутата Соболева. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  9. ↑ Суд звільнив членів банди можливого організатора замаху на депутата Соболєва. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  10. ↑ View Red Notices. www.interpol.int (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 червня 2020.
  11. ↑ Убивство сина Соболєва: Інтерпол оголосив у розшук ймовірного організатора. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  12. ↑ Убивство 3-річного сина Соболєва: обвинувачений частково визнав провину. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 26 грудня 2020.
  13. ↑ Соболев Вячеслав Олександрович. Персоны. Политика (rus) . ЛІГАБізнесІнформ. 04.12.2014. Архів оригіналу за 22.12.2014. Процитовано 22 грудня 2014.
  14. ↑ Бизнесмен стал заместителем мэра Донецка. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 5 березня 2010.
  15. ↑ Безоговорочная капитуляция Донбасса — Главред. Архів оригіналу за 14 серпня 2007. Процитовано 5 березня 2010.
  16. ↑ Кабмін призначив нового заступника голови правління «Нафтогазу»
  17. ↑ Київська обласна рада. Архів оригіналу за 28 січня 2017.
  18. ↑ Вячеслав Соболев: После 2014 года я невъездной в Россию. m.gordonua.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 19 березня 2019.
  19. ↑ а б в Хто такий Вячеслав Соболєв, чия дитина загинула внаслідок обстрілу авто в Києві. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соболєв_В%27ячеслав_Олександрович&oldid=35170042