Собор Ілі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Західна вежа собору

Собор Ілі (англ. Ely Cathedral) — кафедральний собор в місті Ілі (Кембриджшир), центр дієцезії Ілі та резиденція єпископа Ілі.

Історія[ред.ред. код]

Будівництво собору продовжувалося майже триста років, з 1083 року до 1375 рік. Раніше на цьому місці розташовувалася церква, заснована ще в VII столітті Святою Етельдредою (вона також відома як Свята Одрі) разом з монастирем, зруйнованим в IX столітті за часів вікінгів. Спорудження самого собору розпочато місцевим абатом Симеоном. Англо-саксонська церква була зруйнована, але її реліквії було збережено та пізніше перенесено до собору.

Центральна вежа — найстаріша частина собору, західна вежа була побудована в 11741197 роках. Давніші частини собору виконані в романському стилі. Пізні елементи будівлі належать до ранньої англійської готики. У 13211349 роках з північного боку було прибудовано каплицю.

Висота західної вежі становить 66 м, довжина собору — 163 м, з них довжина нефа, досі залишається найдовшою у Великій Британії — 75 м. У центрі собору побудовано восьмикутну освітлювальну вежу заввишки 52 м.[1]

При скасуванні монастирів Генріхом VIII собор постраждав відносно мало, хоча були серйозно пошкоджені статуї в каплиці та усипальниця Етельдреди. До 1541 році собор було відновлено.

У XVII столітті єпископом Ілі став Метью Рен, дядько знаменитого архітектора сера Крістофера Рена, який в 1650-е роках спроектував на північній стороні собору браму в готичному стилі.

Поховання видатних людей[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. The English Cathedral. Tatton-Brown, T. and Crook, J. ISBN 1-84330-120-2