Собор Паризької Богоматері (роман)
Ілюстрація до першого видання книги. |
|
| Автор | Віктор Гюго |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Notre-Dame de Paris |
| Ілюстрації | Alfred Barbou (original) |
| Країна | Франція |
| Мова | французька |
| Жанр | Романтизм |
| Видавництво | Gosselin |
| Публікація | 14 січня 1831 |
Собор Паризької Богоматері (фр. Notre-Dame de Paris) — перший роман Віктора Гюго і перший історичний роман французькою мовою. Опублікований 1831 року. Назва роману французькою є посиланням на Собор Паризької Богоматері у Парижі (Франція), в якому розгортаються події, та на Есмеральду, яка є головною героїнею роману.
Зміст |
Історія написання[ред.]
Над своєю книгою Гюго працював з 25 липня 1830 по 14 січня 1831 року, з перервою в декілька місяців, що збіглася з революцією, що вибухнула в Парижі[1].
Стислий зміст[ред.]
Початок історії - свято блазнів. Гренгуар, засмучений провалом своєї містерії, відправляється бродити по Парижеві. На Гревській площі він бачить танцюючу Есмеральду і йде за нею. Він стає свідком того, як Фролло й Квазімодо намагаються викрасти циганку. Її рятує Феб зі своїм загоном. Квазімодо затримує варта, священикові ж вдається піти непоміченим. Танцівниця відразу закохується у свого рятівника.
Після всіх подій, Гренгуар попадає на «Двір Чудес» - "кримінальний" район Парижа. Квартал, де живуть злиденні, бурлаки, злодії, убивці та ін. Там, «правитель царства Арго», Клопен, наказує його повісити. Але незабаром розбійник зм'якшується й пропонує жінкам урятувати Гренгуара, взявши його в чоловіки. Поета виручає Есмеральда. Він залишається жити з бурлаками й виступає з дівчиною.
Квазімодо за спробу викрадення Есмеральди присуджують до бичування в ганебного стовпа. Там він знову зустрічає циганку, що приносить горбаневі, що гине від спраги, води.
Феб і Есмеральда домовляються про зустріч. Клод Фролло стежить за ними й намагається вбити офіцера, але в результаті лише ранить його. У всім обвинувачують Есмеральду й оголошують її відьмою. Під катуваннями дівчина погоджується з усіма обвинуваченнями, і її присуджують до смерті, але Квазімодо рятує циганку від страти, ховаючи в Соборі.
Бажаючи зустрічі з Фебом, Есмеральда тікає зі свого притулку. Її схоплюють і вішають. Квазімодо вбиває Фролло, скинувши його з вежі собору, і зникає. Через роки знаходять могилу, у якій Квазімодо навіки спочив разом з Есмеральдою. [2]
Персонажі роману[ред.]
Есмеральда[ред.]
Есмеральда (при народженні отримала ім'я Агнес)- головна героїня роману, вродлива молода циганка. Ставлення парижан до дівчини змінюється протягом твору: спочатку вона улюблениця, потім її ненавидять, вважаючи відьмою, а після того, як її врятував від страти Квазімодо, вона знову отримує любов парижан.
Есмеральда - єдиний персонаж, який виявляє співчуття і доброту до Квазімодо: коли горбань страждає від покарання і натовп сміється над ним, лише Есмеральда подає йому воду. Через це він закохується у дівчину, хоча горбань занадто огидний для Есмеральди. Квазімодо та Клода Фролло кохають дівчину, але Есмеральда закохується в капітана Феба, вродливого капітана, який просто хоче спокусити її.
Клод Фролло[ред.]
Клод Фролло - головний антагоніст роману, архидиякон Собору Паризької Богоматері. Суворе ставлення і алхімічні досліди сприяють відчуженню його від парижан, які вважають його чаклуном. Його батьки померли від чуми, коли він був молодим юнаком; його теперішня сім'я - Квазімодо і зіпсований брат Жеан.
Його божевільний потяг до Есмеральди коштує архидиякону життя - Квазімодо зіштовхує Фролло з собора, дізнавшись про роль, яку його опікун відіграв у смерті Есмеральди.
Квазімодо[ред.]
Квазімодо - дзвонар з Нотр-Дам, глухий горбань. Незважаючи на англійську назву роману (The Hunchback of Notre Dame), він не є головним героєм цієї історії.
Церковні дзвони зробили його глухим. Залишений дитиною, Квазімодо відданий своєму опікуну - Клоду Фролло. Горбань рідко залишає собор - люди зневажають і уникають його через зовнішній вигляд.
На святі Дурнів Квазімодо обирають Папою дурнів через його вади - він найвідразливіший з усіх парижан. Клод Фролло наказує Квазімодо викрасти Есмеральду, але дівчину рятує Феб, а Квазімодо схоплюють. Під час покарання лише Есмеральда зглянулась на горбаня і дала йому води. Згодом вже Квазімодо рятує Есмеральду від страти і ховає її у Соборі. Захищаючи дівчину, він вбиває Жеана Фролло, а зрозумівши, що саме Клод Фролло винен у смерті Есмеральди, скидує опікуна Собору.
Через роки знайшли кістяк Квазімодо у могилі Есмеральди - горбань тільки після смерті поєднався з тією, яку кохав.
Феб[ред.]
Феб де Шатопер - капітан лучників короля. Він врятував від викрадення Есмеральду і зацікавився дівчиною. Феб заручений з Флер-де-Ліс, але бажає володіти Есмеральдою. Клод Фролло намагається вбити Феба, але капітан виживає. У замаху звинувачують Есмеральду.
П'єр Гренгуар[ред.]
П'єр Гренгуар - поет. Він потрапляє у "Двір Чудес" і щоб вижити, одружується з Есмеральдою. Разом вони виступають перед парижанами.
Клопен Трульфу[ред.]
Клопен Трульфу - король "Двору Чудес". він намагається визволити Есмеральду з Собору, але зазнає невдачі. Під час нападу на Собор його вбивають солдати короля.
Флер-де-Ліс[ред.]
Флер-де-Ліс - вродлива і багата дівчина, заручена з Фебом. Ревнує Феба до Есмеральди; роман закінчується словами про одруження Феба і Флер-де-Ліс.
Жеан Фролло[ред.]
Сирота, молодший брат Клода Фролло. Жеан - студент, порушник порядку; постійно просить гроші у брата. Під час нападу на Собор Квазімодо вбиває Жуана.
Гудула[ред.]
Гудула (Пакетта Шантфлері)- відлюдниця, у якої цигани викрали доньку: з того часу вона ненавидить циган і присвятила своє життя жалобі за Агнес.
Адаптації[ред.]
- 1905 — Есмеральда (фільм)
- 1911 — The Hunchback of Notre Dame (фільм)
- 1917 — The Darling of Paris(фільм)
- 1922 — Эсмеральда (фільм)
- 1923 — Горбун из Нотр-Дама (фільм)
- 1939 — Горбун Собора Паризької Богоматері (фільм)
- 1956 — Собор Паризької Богоматері (фільм)
- 1996 — Горбун з Нотр-Дама (мультфільм)
- 1997 — Горбун з Нотр Дама (фільм)
- 1998 — Нотр-Дам де Парі (мюзикл)
- 1999 — Квазимодо (фільм)
Примітки[ред.]
| Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
