Собор Святого Патрика (Нью-Йорк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор Святого Патрика
40°45′31″ пн. ш. 73°58′35″ зх. д. / 40.75861° пн. ш. 73.97639° зх. д. / 40.75861; -73.97639Координати: 40°45′31″ пн. ш. 73°58′35″ зх. д. / 40.75861° пн. ш. 73.97639° зх. д. / 40.75861; -73.97639
Тип споруди католицький соборd[1]
Розташування СШАНью-Йорк, Манхетен
Архітектор Джеймс Ренвік молодший[en]
Засновник Архиєпархія Нью-Йорка, архієпископ Джон Джозеф Х'юз (1797-1864)
Початок будівництва 1858
Кінець будівництва 1878
Висота 100 м
Будівельна система мармур Такахоd
Стиль Неоготика
Належність католицизм
Єпархія Архієпархія Нью-Йоркуd
Стан об'єкт Національного реєстру історичних місць СШАd[2], Національна історична пам'ятка, пам'ятка Нью-Йоркаd і New York State Register of Historic Places listed placed
Адреса П'ята авеню
Оригінальна назва англ. St. Patrick's Cathedral
Епонім Патрик Ірландський
Присвячення Патрик Ірландський
Покровитель Патрик Ірландський
Вебсайт saintpatrickscathedral.org
Собор Святого Патрика (Нью-Йорк). Карта розташування: США
Собор Святого Патрика (Нью-Йорк)
Собор Святого Патрика (Нью-Йорк) (США)
Мапа
CMNS: Собор Святого Патрика у Вікісховищі

Собор Святого Патрика (англ. St. Patrick's Cathedral) — католицький храм у Нью-Йорку, видатна пам'ятка неоготики. Собор внесено до реєстру національних історичних пам'яток США. Це найбільший, побудований у неоготичному стилі, католицький храм США[3]. Собор Святого Патрика є кафедральним собором архиєпархії Нью-Йорка. Собор розташований на перехресті 50-ї вулиці і П'ятої авеню.

Історія[ред. | ред. код]

Земельну ділянку, на якій розташований собор, 6 березня 1810 купили за $ 11 000 єзуїти, щоб побудувати школу для католицьких дітей. Школу побудувати не вдалося, і в 1813 році земля була перепродана для спорудження житла монахам-августинцям, які втекли до Америки, тому що у Франції їх переслідували. Після падіння Наполеона в 1814 році ці монахи повернулися до Франції і передали землю єпархії Нью-Йорка.

19 липня 1850 року єпархію очолив єпископ Джон Джозеф Г'юз який оголосив про свій намір побудувати новий собор, що мав би замінити старий собор Св. Патрика[en], розташований на перетині Мотт-стріт і Малбері-стріт. Старий собор був пошкоджений пожежею в 1866 році і відновлений в 1868 році. Він як і раніше є парафіяльним храмом, найстарішим католицьким храмом у Нью-Йорку, в якому, зокрема, похований Лоренцо да Понте.

Перший камінь у фундамент нового собору закладений 15 серпня 1858 р. Будівництво почалося 1858 року, але було під час Громадянської війни в США перервано і відновлено ​​в 1865 році. Собор був завершений в 1878 році і 25 травня 1879 архієпископом Джоном Кардинал Макклоскі був освячений.

Величезні розміри собору домінували над центром міста, хоча сам собор і був розташованим поза тодішнім містом. Будинок архієпископа та священиків був побудований з 1882 по 1884 рр., як і школа, котра вже не існує сьогодні, відкрита в 1882 році. Вежі на західному фронтоні були додані з 1885 по 1888 роки. В 1901 почалося будівництво кількох удосконалень, включаючи каплицю Діви Марії, яка була розроблена Чарльзом Т. Метьюзом. Собор був відремонтований в 1927—1931 роках, тоді був встановлений сучасний великий орган і було розширене святилище храму.

Архітектура[ред. | ред. код]

  • Собор був побудований із білого мармуру, який добували в Нью-Йорку і Массачусетсі. Будівля має 123 метри (405 футів) в довжину і 53 метри (174 футів) в ширину і може вмістити близько 2400 осіб[4] Шпилі сягають 101 метра (330 футів) над рівнем вулиці.
  • Вікна були розроблені художниками з Шартра, Бірмінгема (Англія) і Бостона (штат Массачусетс). Велике вікно-троянда є однією з головних робіт Чарльза Конника
  • Вівтарі арх. Михаїла і св. Луїса були розроблені фахівцями Tiffany & Co., вівтар св. Єлизавети Паолом Медічі в Римі.
  • Хресна дорога з храму в 1893 році отримала художню нагороду на Чиказькій всесвітній виставці
  • Бюст Папи Іван Павло II знаходиться в задній частині собору, на честь його візиту в 1978 році.
  • Кардинал Френсіс Спеллман[en] зробив капітальний ремонт святилища наприкінці 1930-х і початку 1940-х років. Бронзовий балдахін у святилище є частиною цієї роботи і вівтар, який був там, був вилучений і замінений. Оригінальний вівтар Святого Патрика зараз знаходиться в храмі Фордхемського університету в Роуз Хілл у Бронксі, Нью-Йорк, альма-матер Спеллмана.
  • У 1980-х кардинал Джон О'Коннор[en] дозволив виконати ремонтні роботи за свій рахунок; найцікавішим є будівництво нового кам'яного вівтаря в середині святилища. Він був побудований із частин одного з видалених бічних вівтарів для того аби змінити купол у північного трансепта.

Орган[ред. | ред. код]

Великий орган

Собор Св. Патрика має два органи: орган галереї (Gallery Organ) між вікном-трояндою та трифорієм, біля південного трансепту, і вівтарний орган у північному деамбулаторії. Вся система органів складається з 12 підрозділів, в цілому 9838 труб і 177 регістрів. Обидва органи можуть звучати як індивідуально, так і разом. Перші органи були побудовані в 1879 році чи 1880 році. Великий із чотирма підрозділами та 51 регістром, а малий із двома підрозділами та 20 регістрами.

Поховання[ред. | ред. код]

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. archINFORM — 1994.
  2. Національний реєстр історичних місць США — 1966.
  3. Официальный сайт. Архів оригіналу за 23 травня 2007. Процитовано 13 січня 2014.
  4. Infoblatt der St. Patrick's Cathedral (PDF). Архів оригіналу (PDF; 948 kB) за 31 січня 2012. Процитовано 1 листопада 2011.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]