Собор Святої Варвари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 49°56′41″ пн. ш. 15°15′49″ сх. д. / 49.94472° пн. ш. 15.26361° сх. д. / 49.94472; 15.26361

Кутна Гора: історичний центр міста
з Собором Святої Варвари
та костьол Вознесіння Діви Марії в Седлеці
Kutná Hora: Historical Town Centre
with the Church of St Barbara
and the Cathedral of Our Lady at Sedlec
 *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Kutna Hora CZ St Barbara Cathedral front view 02.JPGСобор Святої Варвари
49°56′52″ пн. ш. 15°16′01″ сх. д. / 49.94778000000000162° пн. ш. 15.26722000° сх. д. / 49.94778000000000162; 15.26722000
Країна Чеська республіка
Тип Культурний
Критерії ii, iv
Об'єкт № 732
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1995 (19 сесія)
Собор Святої Варвари (Чехія)
Собор Святої Варвари
Собор Святої Варвари на карті Чехії

Commons-logo.svg Собор Святої Варвари у Вікісховищі

Собо́р Свято́ї Варва́ри — католицький храм, найвідоміша архітектурна пам'ятка міста Кутна Гора. Другий за величиною та значимістю готичний храм Чехії, побудований у стилі пізньої готики. Відноситься до найбільш незвичних будівель такого типу у Центральній Європі. З 1995 року перебуває під захистом ЮНЕСКО.

Історія[ред.ред. код]

Відомості про будівництво Собору Святої Варвари можна знайти у папських списках, булах. Все починається з дозволу на будівництво в 1381 році. Вже у 1403 році собору був відкритий. Будівельні роботи почалися в 1388 році на пагорбі за міськими стінами з прекрасним краєвидом на долину річки Врхліце. Раніше це місце було заселене шахтарями, тут була каплиця, освячена на честь Святої Варвари — покровительки шахтарів. Першим будівельником був ​​Ян з родини Парлерж (з якої походив і архітектор Собору святого Віта у Празі Петро), син якого в 1389 році в Кутній Горі навіть одружився. В якості будівельного матеріалу в цей час служив кутногірський пісковик з довколишніх кар'єрів. Під час Гуситських воєн будівництво було призупинено протягом тривалого часу і лише у вісімдесяті роки 15-го століття багаті городяни знайшли можливість для продовження роботи, яка мала бути покладена на місцевих мулярів Ганушів, які стали головними проектантами. Під їхнім керуванням були закінчені перехресне склепіння, кільцева каплиця на хорах і трансепт.

У 1489 році відбулася зміна архітектора. Ним став відомий за збудованою у Празі Пороховою брамою Матей Рейсек. Почалися роботи по оздобленню фасадів ( їх вигляд збережений донині) та закладка доріжок навколо вівтаря. Концепція Матея Рейсека в основному характеризується увагою до деталей і дрібних декоративних елементів. Типовим прикладом є гротескні скульптури зовні храму. Рейсек помер в 1506 році, але будівництво тривало згідно з його проектом.

У 1512 році відбулися докорінні зміни в Кутній Горі, коли міська рада уклала угоду з уже відомим архітектором Празького Граду Бенедиктом Рейтом, основним завданням якого було побудова нефа. Рейт помер в 1534 році, але будівництво за його проектами тривало більш повільними темпами до 1558 року, коли місто ставало дедалі біднішим бідним і було прийнято рішення про припинення будівництво, яке стало фінансовим тягарем.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]