Собор святого Якова (Шибеник)
| Собор святого Якова у Шибенику хорв. Katedrala sv. Jakova u Šibeniku |
|
Собор святого Якова у Шибенику |
|
| Розташування | |
|---|---|
| Координати | 43°44′11″ пн. ш. 15°53′25″ сх. д. / 43.73639° пн. ш. 15.89028° сх. д.Координати: 43°44′11″ пн. ш. 15°53′25″ сх. д. / 43.73639° пн. ш. 15.89028° сх. д. |
| Архітектор | Юрай Далматинець і Нікола Флорентинець |
| Початок будівництва | 1431 |
| Кінець будівництва | 1536, освячений у 1555 році |
| Стиль | сплав готики і ренесансу |
| Належність | Римо-Католицька Церква: Шибеницька дієцезія |
Шибеницький собор святого Якова (хорв. Katedrala sv. Jakova u Šibeniku) — католицький собор у місті Шибенику, Хорватія. Кафедральний собор Шибеницької дієцезії, один із 7-ми хорватських соборів, що носять почесний статус «малої базиліки». Є шедевром середньовічного далматинського зодчества, над яким послідовно працювали Юрай Далматинець і Нікола Флорентинець. У 2000 році собор включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО від Хорватії.
Зміст |
Архітектура [ред.]
Собор св. Якова у Шибенику — тринавова культова споруда. Висота купола — 32 м. Вівтарна частина собору завершується трьома апсидами і прямокутною ризницею.
Обидві бічні нави і вівтарна частина з апсидами оперезані смугою з 74 скульптурами. Північна стіна собору розділена колонами і прикрашена готичними вікнами. Портал північного фасаду оздоблений зображеннями Адама та Єви, святого Петра і святого Якова.
Найбільш вражаючою частиною собору є його дах і купол, створені під керівництвом Флорентинця, цілком з каменю у тій же техніці, яка застосовувалася його попередником — Юраєм Далматинцем при будівництві нефів і апсид. Стеля центральної та бічних нав утворює напівкругле склепіння, яке видно як зсередини, так і зовні собору. Під куполом розташований восьмикутний барабан з 16-ма вікнами. Портал головного фасаду, до якого ведуть широкі сходи, виконаний у формі трилисника, логічно продовжуючи тринавову структуру внутрішнього простору.
Примітним є баптистерій собору, розташований у південній апсиді. Це невелике, кругле приміщення з нішами, розташованими між колонами. На вершинах колон — статуї старозавітних пророків. Стеля баптістерія прикрашена зображеннями Бога-Отця, ангелів і херувимів. У центрі баптистерія хрещальна купіль, за основу якох правлять фігури хлопчиків.
У соборі похований ряд єпископів Шибеника.
Історія [ред.]
Ідея про створення в Шибенику великого собору виникла ще в 1298 році, коли Шибеник отримав статус міста і став центром єпархії. В 1412 році усе далматинське узбережжя підпало під владу Венеціанської республіки, що спричинило бурхливий розвиток прибережних міст і створення великої кількості архітектурних шедеврів. Будівництво собору в Шибенику ропочалося в 1431 році на місці старої церкви. Будівництво здійснювалося у готичному стилі з сильним впливом венеціанської архітектури.
У 1441 році міська рада Шибеника доручила подальші роботи зі зведення собору знаменитому архітектору і скульптору Юраю Далматинцю. Спеціально для будівництва цього собору Далматинац винайшов особливий метод кладки кам'яних плит, що дозволив йому звести неф і апсиди собору повністю з каменю, без жодної цегли і дерев'яної балки. Для оздоблення стін храму майстер також вирізьбив 74 скульптури, що зображують його сучасників. Далматинац працював над будівництвом собору до самої смерті в 1475 році, не встигнувши, таким чином, звести купол храму.
Естафету в роботі над Шибеницьким собором у Далматинця перейняв ще один відомий зодчий — Нікола Фірентинац (Флорентинець). Він продовжив будівельні й оздоблювальні роботи у стилі тосканського ренесанса, створивши скульптури св. Михаїла, св. Якова й св. Марка. Під його керівництвом були зведені бічні галереї, дах і верхня частина фасаду. Але головним його внеском у будівництво храму стало зведення купола собору.
Флорентинець також не дожив до закінчення будівництва Шибеницького собору. Після його смерті в 1505 році будівництво храму завершувалось під керівництвом Бартоломео з Местри та його сина, які закінчили будівельні роботи за кресленнями Фірентинаця. В 1536 році будівництво собору нарешті було завершено. У 1555 році храм був освячений, як кафедральний собор дієцезії Шибеника. У цьому ж статусі він використовується до наших днів.
| Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №963 англ. • фр. |
Купол собору був пошкоджений сербськими бомбардуваннями у вересні 1991 року під час війни за незалежність Хорватії. Всі пошкодження були повністю усунені в ході подальших реставрацій.
У 2000 році собор святого Якова в Шибенику був включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО від Хорватії.
Галерея [ред.]
|
Собор святого Якова (ракурс)
|
Головний фасад
|
Інтер'єр собору
|
Фрагмент декору фасадів — «смуга з головами»
|
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Собор святого Якова (Шибеник) |
