Сова біла
| Сова біла | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біла сова
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Bubo scandiacus (Linnaeus, 1758) |
||||||||||||||||||||
Зелений - влітку, блакитний - взимку |
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Strix scandiaca Linnaeus, 1758 Nyctea scandiaca Stephens, 1826 |
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Біла сова (Bubo scandiacus, Nyctea scandiaca) — один з найбільших птахів ряду совоподібних. В Україні рідкісний залітний вид.
Довжина тіла 38—71 см, розмах крил 145—160 см, вага 1,5—2,5 кг, забарвлення сніжнобіле або біле з бурими цяточками, плесно і пальці оперені.
Поширена в тундрі і на островах Північного Льодовитого океану, взимку залітає в південні зони до степів і пустель включно; відомі залітання в Хмельницьку і Крим, на Північний Кавказ, в Афганістан, Монголію, на Бермудські острови.
Розмножується в травні — червні. Кладка з 3—11 білих яєць в примітивному гнізді (ямка, вистелена мохом) на землі. Живиться біла сова гризунами, птахами і навіть рибою; полює вдень.
Викопні рештки білої сови відомі з плейстоцену і голоцену Англії, Німеччини, Чехословаччини, з ранньоголоценових відкладів Чернігівщини (Мезин).
Джерела [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.